Без назви

2580249
Публікація: 14.08.2022
Вірш
Завершено

Неси до мене зорі на руках,

Вони прожили ревний гуркіт ночі,

Зколисані в червоно-чорний стяг,

Заховані в чиїсь застиглі очі. 

Пробач мені за той проклятий сум,

За сльози під розстріляний світанок,

Зриває серце кожен лячний шум,

Як хвиля зла зриває рідний ґанок.

Та вимушена темрява вікна 

Стоїть на варті світла непокори,

На скронях неба хмари - сивина,

І зорі, нескінченно вільні зорі.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі