Ксенька

Я лежав розпростертий перед нею: паралізований від жаху і повністю беззахисний. Якби ж знав, що моя колишня однокласниця виявиться демоницею в жіночій подобі, то не дав би цьому монстру затягнути мене до свого лігва. А воно, мушу визнати, було продумане з маніакальною деталізацією: інструменти для катувань наполіровані до блиску і скрупульозно викладені в потрібному порядку, на вікнах цупкі жалюзі, всюди ідеальна чистота. І я не надто розбираюсь в звукоізоляції стін, але впевнений, що крики жертв не чутно назовні.

До нас вийшла Ксенькина асистентка. Геть дівча, таке миле личко, блакитні оченята, золотаві кучері. Якби ж ви знали, які жахливі речі творитиме за хвилю цей янгол... За жестом маніячки дівчина зробила мені ін’єкцію. Рука золотокосої красуні зовсім не тремтіла, очевидно, що це не вперше. Свідомість відразу помутніла і я втратив здатність опиратися. Далі блакитнооке янголя впхало мені щось дивне до рота, очевидно затичку. Схоже, вони не люблять криків.

Ксенька увімкнула наді мною лампу. Разюче світло вдарило в очі, наче на допиті. Але мучителька нічого не питала. Обрала потрібний скальпель і зробила надріз. Кров і сльози виступили в мене одночасно...

***

Ми вчились в одному класі, але не надто дружили. Я був красунчиком, спортсменом і веселуном, а Ксенька — просто прибацаною чотириокою зубрилкою. Звісно ми з однокласниками кепкували над таким персонажем, іноді закривали в шафі чи ховали десь її речі, але я й гадки не мав, що ця придурашена затаїла на мене таку образу. Вже аж зараз з жахом усвідомлюю, що Толік, мій сусід по парті, помер зовсім не від нещасного випадку, а Лола, наша староста, зараз ні в яких не в Еміратах, а десь годує трупних хробаків... Уява намалювала напівзогнивше тіло красуні Лоли і мене вивернуло прямо на столик з інструментами.

***

Ми випадково (принаймні так я тоді думав) зустрілись у кав’ярні. Вона усміхнулась, привіталась. Виглядала такою успішною, такою спокійною. Розпитала про життя, розповіла про себе. Дала мені цю злощасну візитку. Чому я не викинув той бісів папірець? Навіщо набрав її через тиждень? На чорта сюди приперся?

***

Ксеньку не на жарт розізлило те, що я заляпав блювотинням напуцовані до блиску скальпелі, ножиці і кліщі, тож вона взялася за мене з подвійною ненавистю. Різала, колупалась якимись металевими штуками, вишукувала найболючіші точки. О, так, моя мучителька добре знала, куди, чим і як натискати, щоб завдати максимальних страждань, вона ж стільки років це вивчала, готувалась. Я тихо стогнав, стікав кров’ю і мучився в передсмертній агонії. Зрештою за хвилю демониця дістала з мого рота стікаючий кров’ю орган і піднесла до світла лампи, щоб добре було видно. Асистентка усміхнулась:

— Ось і все. Чудова робота!

Я втратив свідомість.

***

Коли прийшов до тями, демониця саме знімала нітрилові рукавички і маску, а її золотокоса асистентка махала перед моїм носом ваткою з нашатирем.

— Ну ти Валік і сцикло, чесне слово, — хитала головою Ксенька. — Настільки боятися стоматологів, щоб аж від’їхати — то, канєшно, ще треба вміти. Видалила я тобі ту твою вісімку, але там весь писок геть запущений. Ти коли взагалі востаннє його комусь показував?

Я пробурмотів щось невиразне про студентські роки і тодішнього другана — зубного техніка. Ксенька закотила очі і продовжила:

— Полощи хлоргексидином кілька разів на день, прикладай холод, шоб тобі мордяку від набряку не рознесло, і прийдеш в наступний четвер, будемо пробувати рятувати ті зуби, які ще лишилися. І кінчай бухати, бо тебе вже і знеболення не бере. Сьогодні з тебе 400 за анестезією і 2800 за видалення. Воно би пасувало ще взяти зверху за моє оббльоване робоче місце, але враховуючи твій фейковий ролекс і той факт, шо моя асистентка впізнала в тобі вантажника з АТБ, зроблю вже знижку. Давай три тищі і шуруй звідси.

Останні слова боляче різонули слух і свідомість. Я нажахано пригадав, що в гаманці в мене тільки 2350.