Чи завжди поруч з бідністю бруд?
У дитинстві в домі моєї подруги ми часто стрибали на дивані, поки не бачили дорослі. Нас дуже тішили пружини, які місцями зовсім близько підходили до поверхні, приводив у захват пил, який клубами летів з дивана від наших стрибків.
Коли через багато років я зайшла до своєї подруги дитинства, то з жахом помітила в кутку все той же диван, на якому ми колись стрибали. Він не сильно змінився, наскільки я могла памʼятати, але тепер я була вражена бідністю і убогістю обстановки. Я подумки підраховувала, скільки могла б коштувати покупка нового дивана, заміна засмальцьованих стільців, розбитого дзеркала. Поки ми говорили, в уяві я білила стелю та змінювала шпалери. Мені хотілося вимити вікна, обсиджені мухами, повикидати палиці та картонки, що стирчали з-під дивана, битий квітковий горщик, обвʼязаний панчохою.
« А що, якщо погано з грошима?» подумала я. Але мозок пручався і пропонував мені купити хоча б недорогу клейку плівку під колір дерева та обклеїти нею пошарпані меблі.
Куди б я не подивилася, мій погляд натикався на якусь поломку, бруд, плями та сміття.
Мозок раптом сказав мені: «Як ти думаєш, чому поруч з бідністю завжди бруд?»
Як заведено в багатьох сімʼях: на чорний день гроші відкладені, на білий день чашка нова у серванті стоїть, тільки білий день настає рідко, а чорним заповнюється все життя.
І тоді я зрозуміла: не соромно бути бідним, соромно бути брудним!
У слові «біда» та «бідність» один корінь. Женіть геть від себе біду!
Як же мені подобається фраза: «Багатство - це стан розуму». Так ось злидні - це теж стан розуму.
Є обставини, які сильніші за нас, але є й такі, які залежать лише від нас, наших зусиль, знань та бажань.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!