Поки є час
А що, якщо ти колись прокинешся, а на тому кінці дроту більше ніхто ніколи не візьме слухавку?
Ти більше не зможеш почути голос цієї людини.
«Донечко, як справи?»
Ти ніколи більше не зможеш спробувати його/її їжу.
«Бабуню, у тебе найсмачніші пиріжки!»
Він/Вона більше не зможе тебе захистити.
«Дідусь, мене Артем образив...»
Ти більше ніколи не розпливешся в усмішці від подарованих ними квітів.
«Хах, тату, дякую!»
Їхній аромат залишиться тільки на одязі, що з часом вивітриться. А їхні образи залишаться лише на фотографіях, де вони ще зовсім молоді, задерикуваті, їхні очі ще палають тим життєвим полум'ям! Але з часом ти забудеш їхні голоси, і смак тих пиріжків, і ті квіти, і ті теплі руки, і мамин голос...
Подзвони, поки на тому кінці дроту ще хтось може взяти слухавку.
«Привіт. Донечко, ми сумуємо!»
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!
Яна Тет
Whispering Pages