Олеся та нічні гості
Десь на світі живе дівчинка, Олеся. Вона дуже боїться у житті тарганів та мишей, але згодом вона охоче зробить їх своїми друзями.
Все розпочинається з дитинства. На вигляд їй років 10... Олеся бавиться на дворі з улюбленим блокнотом та сидить за столиком, який розкладається.
Якось прийшов час вставати, бо їй вже набридло бути на одному місці, а вона у нас така непосидюча, але кумедна.
Тож вона повертає голову на ліво та дивиться на асфальт, а там павучок пробігав. Дівчина як закричала, як заметушилася. Ну, а що ж ви хочете? Вона злякалася. Адже він чорний і... Зі страху дівчина забула, що відбувалося далі.
Через декілька років Олеся залізла до шухляди, що знаходилася у коморі. А там мишоловка. А у ній мертва миша. Ото було скільки крику, гаму та нехорошої лексики з її підліткового роту. Але нічого. А про цукерки дівчина забула.
Проходить певний проміжок часу і Олеся кудись поїхали відпочивати, а тоді була весна та люди почали труїти тарганів у трубах. Того року дівчина жила з іншої сторони будинку, куди таргани не пролазили. Ото було щастя, бо в неї їх не було.
Олеся була настільки щаслива, що кричала про це де тільки можна і що ж сталося далі? - спитаєте ви.
- А далі пройшов рік. Тобто настала знову весна і цього разу таргани з'явилися зі сторони дівчини.
Так, як вона вже доросла, вона не кричала зі страху, коли уночі побачила першого великого таргана. Але лягати спати десь годину ще боялася. Потім лягла і до наступного вечора все забулося.
Пройшло декілька тижнів і тут вона бачить як з каналізації вилазить тарган, вона кричить про себе "тільки не в мій бік. Прошу..." І тут він повертає саме в бік дівчини. Вона одна, не знає, що робити. І зі страху вмикає на повну потужність гарячу воду, і все. Він помирає, дівчина щаслива, з думкою: я вперше в житті вбила таргана!!!"
На радощах Олеся подумала, що вже не боїться та через декілька ночей стало все ще гірше, ніж просто сказати, що вона боїться тарганів.
Думка про них настільки в'їлася у їй мозок, що навіть в момент, коли вона спала, щось стукнуло чи що. Вона з переляку встала і сказала в голові: "тарган", увімкнула світло. А там справді він... Живий, чорний та страшний. А це була майже дванадцята ночі. Поки вона думала, він вже втік. Ну Олеся і думає: добре. Лягла спати.
Пройшло декілька годин, ще ніч. Вона знову встала і побачила таргана, але іншого, маленького. Ну все думає, вона. Дві години ночі. Паніка, стрес. Поки дивилася на одного, помітила іншого. Іншого вбила, а того, на якого дивилася. Злякалася і штовхнула коробку у яку він потрапив. Тож тієї ночі дівчина геть не спала...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!