Збірка крінжу

Мешап на "Борислав сміється" Івана Франка

— Ваші герої завдають мені збитків. Цей Сайтама одним ударом перетворив мого Скелезуба на груду каміння, — бідкався Герман. — Монстр не встиг зруйнувати місто Б. Мій загін мародерів майже нічого не зібрав.

— Я розберуся, — мовив Леон.

— Та вже розберіться, — насупився він. — Ви ж у нас голова Асоціації героїв як-не-як.

Леон вхопив за руки Германа й улесливо зажебонів:

— Маю для вас пропозицію, від якої ви не зможете відмовитись.Тільки уявіть! На чолі гарему – ваш Готліб і моя Фанні! Я вже все порішав. Полігамний міжвидовий шлюб узаконили! Ваші монстри руйнуватимуть, мої герої їх контролюватимуть. Піднімемо податки на утримання Асоціації героїв. Наші загони мародерів збиратимуть чималий урожай. А потім ми разом "відбудовуватимемо" зруйновані міста. Тільки подумайте, скільки грошиків осяде в наших кишенях, коли усі "новобудови" вчасно зруйнує навала монстрів.

*

Леона заледве шляк не втрафив, коли він уздрів Рифку. Від її гігантської жирної туші відходили численні трубки, пузо напнулося здоровенним куполом, а шкіру пронизували темні вени.

— Моя дружина захоплюється материнством. Вона перетворила своє тіло на інкубатор для монстрів, — пояснив Герман.

Істота складала до своєї ненажерливої пащеки страхітливу кількість наїдків, принесених прислугою. Від її рюмсання аж двигтіли стіни броньованого бункера.

— Мій Готліб! Мій любий синочок! Він зник! Це ти винен! — вона ткнула опасистою рукою в Германа. — Ти відправив мого бідного вужика руйнувати місто. І ти ще маєш нахабство приводити в дім убивцю мого сина?! Його проклятуща Асоціація героїв обізвала мого бідолашного синочка Boa Constrictor і оголосила на нього полювання. Убивці прокляті!

— Рифко, не позор мене. Готліб геть пустився берега, ледве не задушив мене уві сні. Та шлюб піде йому на користь...

Герман ще довго намагався пояснити їй, наскільки вигідним буде одруження Готліба з Фанні.

— Забирайся геть, душогубе! — Рифка харкнула в Леона шмарклями разом з пережованою їжею.

Це була не просто смертельна образа. Це стало початком холодної війни та причиною викрасти технологію штучних інкубаторів для вирощування чудовиськ.

*

Леон, насупившись, переглядав щойно принесені Сайтамою документи.

— Де результати колоноскопії?

— Навіщо вона мені? Я цілком здоровий.

— Свинобог, один з наших героїв класу S, якось з'їв монстра з отруйними шипами. Якби не колоноскопія, хтозна, чи б він вижив.

— Але я не їм чудовиськ.

— Де форма 4-C?

— Ось.

— А форми 1, 2, 3?

— Я не знав, що вони треба.

— Рахувати до чотирьох не вмієш, чи що?! А довідка з ЦНАПу де?

— Його розчавив монстр!

— І хто ж у цьому винен? Ти ж маєш захищати місто!

— Але ж без ліцензії я відсторонений від офіційної геройської діяльності.

— Треба було раніше принести всі документи. А доти не бачити тобі ліцензії на геройство.

*

— Чому ти тут? — спитав дід Матвій.

— Мені треба полагодити Геноса після битви зі Скелезубом. А запчастини для кіборгів продають зі знижкою лише героям, — зітхнув Сайтама.

— Кляті олігархи знущаються з нас, як тільки можуть! — бідкався дід. — Страховку потерпілим від монстрів героям не виплачують. Мого зятя з'їло чудовисько. Вже третій рік тягаємося по судах, щоб вдова могла отримати хоч якусь фінансову допомогу.

*

— Я шукаю супротивника, якого не зможу перемогти з одного удару.

Дід Матвій відповів йому на те довгою промовою, яку Сайтама майже всю пропустив повз вуха.

— Нудно. Скоротіть до одного речення.

— Ти володієш абсолютною фізичною силою, але все ще не здатен перемогти систему.

*

— Шлях насильства хибний. Ти маєш розвивати й використовувати лише інтелект та моральні якості. Тільки так можливо здобути силу, яка допоможе всім нам побудувати справедливе суспільство, — наставляв дід Матвій Сайтаму.

— Це я зрозумів. А чим нам допоможе поза лотоса у черзі на колоноскопію?

— Терпи, терпи, терпець тебе шліфує(с.)

*

Після того, як усі дізналися, що Герман і Леон навмисне випускають чудовиськ, діду Матвію і більшості героїв урвався терпець. Вони вирушили в бій з наміром знищити олігархів та їхніх монстрів.

— Вбий! Вбий! Ми з тобою дід Матвій! Вбий! Вбий! Не помилуєм, не мрій!(с.) — співали кремезні брати Басараби, які з допомогою музики підіймали бойовий дух побратимів та примножували їхню силу.

І Леон, і Герман створили занадто багато сильних чудовиськ, тож живим з цієї битви мало хто повернеться.

*

Сайтама розповідав Геносу телефоном:

— Ще трохи, – і я матиму всі необхідні документи, аби подати на Леона і Германа до Міжнародного суду.

Тим часом до нього ззаду підповз Готліб і роззявив пащу, збираючись пообідати ще одним необачним хлопчиною.

— І головне – мені нарешті видали ліцензію на геройство! — Сайтама в пориві радості махнув рукою й відчув, як щось зачепив.

— Так, я вже думав що клята бюрократія мене доконає. Нарешті я знайшов гідного супротивника! Ось він – адреналін! Небезпека, що забиває дух! Ось він – справжній запеклий бій не на життя, а на смерть! Стривай-но, Геносе. Здається я випадково вбив монстра. Та хз. Величезна зміюка. Шо? Це Boa Constrictor, монстр найвищого рівня загрози? Трясця! Тільки не це! Як же тепер у звіті описати, що я, герой найнижчого класу, вбив настільки небезпечну почвару?! Це ж офіційно вважається неможливим!

_

Коментарі

Фанні:

Стосунки з трупом гігантського змія – це зовсім не збочення!