Шепіт

Ная звикла. Звикла до тих косих поглядів, недомовок в очі, вкрай неприємних та закономірних коментарів за спиною. А ще більше звикла до наполегливого шепоту, які переслідував її куди б не йшла і де б не перебувала… Часом уявного, а часом цілком реального, тихого заклику про допомогу
Перейти до книги "Шепіт"
501
Публікація: 13.06.2025
Оповідання
аудіокнига