Сингулярність. Контакт
Він ступав на землю легко, без зусиль, але з такою владністю, що кожен, хто спостерігав, відчув, як хвиля холоду прокотилася по шкірі. Важкими металевими черевиками він крокував, і земля під ним осідала, злегка трясучись, а сама природа визнавала його присутність. Повітря довкола згустилося, створюючи відчуття напруги, що збиралося у грудях кожного спостерігача. Його очі, холодні, поблискували мов дві далекі зорі, споглядали із під прозорого шолома на натовп.
Позаземець зупинився за два метри від неї. Широко розставив ноги, витягнув ліву руку прямо перед собою.
Вона ж жінка стояла в кількох метрах від нього такого великого та могутнього. Стояла і не наважувалася зробити перший крок. А в голові крутилась лише одна думка : “Боги Спустились” !
1427111 813
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
12.06.2026 23:38
До частини "Пролог"Навіть не знаю, чесно думав, що ця посада не має генедерного відміку
⋯
24.11.2025 22:58
До частини "Розділ 19. "Саморефлексія""Дуже цікавий твір. Захоплює. Сподобалось!
⋯
14.12.2025 02:48
Дякую, радий що сподобалося
⋯
14.12.2025 02:48
Дякую, радий що сподобалося
⋯
07.07.2025 23:24
До частини "Розділ 2. “Смурфік”"Цікаво. Трохи наївно, але патріотично і з любов'ю до Одеси. Мабуть одеситам було б особливо цікаво почитати цю історію.)
⋯
07.07.2025 23:38
До частини "Розділ 2. “Смурфік”"Дякую, так було і задумано, адже у своїй уяві я вбачаю Україну такою як описав.
⋯
