Глава 16

У суботу Фаїна, Ян і дитина прийшли до під`їзду, де знаходиться квартира, в якій я живу. Я вийшла, Ян привітвся, відчинив мені дверцята автомобіля, я сіла, на мене чекала Фаїна, на руках у неї сидить маленька Віка. Ми привіталися.

Я, аїна, її чоловік і дитина дуже добре погуляли. відвідали багато міст у Києві, я більше дізналася про місто, Ян виявився хорошим екскурсоводом. Мене привезли до під`їзду, я зайшла, викликала ліфт, зі мною зайшло ще двоє людей старий дідусь і молодий хлопець, приблизно мого віку.

Раптом ліфт зупинився, але не відкрився.

- Застрягли, - невдоволено сказав дідусь.

Хлопець подзвонив в диспетчерську, назвав адресу,. дівчина сказала, що служба з ремонту аварійних ліфтів їде.

- Це десь із годину їхатиме, - сказав старий.

- Тату, вони приїдуть рано чи пізно, сказав хлопець.

- Дівчино, а ви з якої квартири? Я вас тут раніше не бачив, - сказав дідусь до мене.

- Я з дев`ятсот третьої,живу тут недавно, редакція виділила мені квартиру.

- То ви журналіска? - запитав хлопець.

- Я працюю редактором.

- Цікава професія, а я от дизайнер з інтер`єру. Мене, до речі, звуть Тимофій. А вас як?

- А мене звуть Ілона.

- А я Володимир Михайлович, батько Тимофія.

Ми мило поговорили, батько і син виявилися приємними людьми, навіть не помітили, як приїхала служба  і нас визволили з ліфта.

Біля ліфта на Тимофія і Володимира Михайловича чекала немолода жінка, це мама хлопця і дружина дідуся Валентина Семенівна. Я попрощалася з ними і піднялася на свій поверх сходами, я живу поверхом вмще за своїх нових знайомих. Добре бути знайомими хоч з кимось із сусідів, це може бути навіть корисним.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.