Яким має бути вчитель історії?

Ключем до успішного майбутнього є аналіз подій минулого. З історії ми можемо отримати уроки від невдач предків, тим самим просуваючи вагомість знання подій багаторічної давності у сучасному світі. Важливим елементом у вивченні людства стають відкриття нових підтверджених фактів з історії світу, які міняють світогляд на певну подію. Ці зміни намагаються закріпити в суспільстві змалку за допомогою вчителів нового покоління, які могли би ефективно справитися з цією задачою. Такому вчителеві мають бути характерні певні чинники. Яким же повинен бути сучасний вчитель історії?

По-перше, ці особи мають бути творчими особистостями, які здатні критично мислити, опрацьовувати велику кількість історичної інформації, самостійно здобувати знання у разі необхідності. Використовуючи набуті вміння, вони зможуть стати професіоналами у своїй справі, вміло адаптуватися до швидких змін умов життя, бути у постійному творчому пошуку, що можливо при високому рівні професійних здібностей. Такий учитель повинен не просто вчити, а й зацікавлювати учнів різними інтерактивами, фактами, формуючи молоду особистість, яка має певні знання з історії так і рідної держави, так і з всесвітньої історії. Педагог повинен з душею ставитися до своєї спрaви, яка має принoсити їй задовoлення і бути в радість, не псyючи настрій.

По-друге, особистість підлітка, якого навчає вчитель історії, формується якраз за його допомогою. Щоб це відбувалося, наставнику учня має бути притаманна врівноваженість. У відносинах між викладачем і юним учнем має переважати демократичний стиль спілкування. Педагог має прагнути до співробітництва з учнями, намагаючись догодити всім і утворити хорошу думку вихованців про педагога, який їх зацікавлює історією або іншими подібними науками. Крім того, вихователь може використовувати різний підхід до учня, застосовуючи методи компромісу, домовленості тощо.

По-третє, педагог має заохочувати вихованців до вивчення минулого людства. Це можна робити за допомогою професійних рис, до яких можна віднести дикцію голосу, ораторство, та вільний виклад матеріалу. Тут можна теж знаходити власні та різні, залежачи від ситуації, підходи аби зацікавити клас\аудиторію до вивчення історії. Не варто нехтувати різноманітними джерелами історичної інформації, адже там може бути щось таке, що ще не дуже відоме суспільству. Замість зазубрювання дат і термінів можна цікаво розповідати про певний період за допомогою якихось вікторин, ігор, озвучування цікавих фактів про період, видатних осіб минулого, культуру тощо.

Хочу розповісти про власний педагогічний досвід. Навчаючись на педагогічній спеціальності історичного факультету, я протягом двох місяців практикувався у ролі вчителя в одній з гімназій Львова та провів до двадцяти уроків історії в 5-х, 6-х та 9-х класах. Під час викладання, у мене виникли деякі проблеми з контролем поведінки в класі. Половина учнів мене слухала, а друга половина не звертала уваги. Однак, варто було пригрозити, що покличу їх вчителя, щоб допоміг навести дисципліну на уроці – учні одразу ж замовкали, слухаючи мене. Що цікаво, 5-ті та 6-ті класи були більш слухняними, ніж 9-ті. Здивувало те, що 9-ті класи були на уроках пасивними в плані ознайомлення з матеріалом. Мені доводилося докладніше пояснювати теоретичну основу розвитку західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії, коли молодші класи краще були ознайомлені з історією Русі та стародавніми людьми на території України. Мені доводилося лише акцентувати увагу на тому, що вони забули або справді не знали.

Для спрощення пояснення я використовував інтерактивну дошку з доступом в Інтернет, за допомогою якої показував тематичні схеми, картинки та відео. Якщо в класі такого не було — намагався все зробити за допомогою підручника та крейди зі звичайною дошкою. І усе-таки з часом учні до мене звикли — все активніше брали участь в дискусіях та цікавилися матеріалом.

Незважаючи на всі нюанси, з якими я зіткнувся під час проходження практики у гімназії, що професія вчителя/викладача в навчальних закладах може бути цілком приємною та цікавою. Крім цього, мені вдалося дізнатися багато чого нового про особливості сучасного навчання в школах, які вже відрізняються від часів мого школярства, а також отримати унікальний досвід у своєму житті. Щоправда, я не упевнений, чи плануватиму працювати по спеціальності у майбутньому, але буду розглядати цей варіант при нагоді.

Підсумовуючи, можна сказати, що якщо вчитель буде дотримуватися всіх необхідних ознак сучасного вчителя і використовувати нові стандарти навчання науки, то він не лише стане ефективним викладачем, котрий буде авторитетом в очах учнів\студентів і на якого будуть рівнятися, а й стане надією української освіти та майбутнього сучасного покоління українців.