Чужий серед своїх, свій серед чужих.

Автор: Лис Чужий серед своїх, свій серед чужих. У нетрях тум’яного пралісу, де дерева не шепочуть — вони змовляються, де роса має присмак забутої пам’яті, а ніч — тінь давніх гріхів, жив Лис. Не звичайний, а той, кого в легендах називали Обліком Безіменним, або просто — Блукач. Він мав мідяну шерсть, наче обпалений вогнем листяний хребет осені, а очі — глибокі, як колодязі між світами. Ходив він по землі легко, ніби боявся її розбудити, бо знав: кожен слід має ціну. Серед звірів його боялися, хоч він не був ні хижаком, ні пророком. Просто… він завжди знав трохи більше, ніж мав право знати. Одного дня Лис прийшов у долину, де жили вовки. Сірі, як попіл, організовані, мов військо, і прямолінійні, наче стріли часу. Він приєднався до них — не як здобич, не як союзник, а як той, кого не мо