Старший брат

Один, два, три, чотири, п'ять. Стрічка ковзає в пальцях, горнеться до рук, і вузлів на ній занадто мало. Замало. Хоч би десять! Краще б двадцять. Поки зійде і стільки. Головне, щоб було багато крові. Стрічка ковзає в пальцях, сама по собі викручується фігурами. Джо тут, поруч. Це добре. Значить, не збрехали всілякі дурні. І, значить, не такі це й вигадки. Та ось тільки хто був на тому перехресті? Дійсно Кульгавий? Або хтось інший? Тому що не буває ну так просто в житті. Не може сам Кульгавий стояти на перехресті серед ночі і нічого натомість не вимагати!

Він просто сміявся, і від його сміху у мене мороз по шкірі пройшов. Він просто сміявся, а потім він так Джо обіймає. Кульгавий ти там або хто, а руки з моєї сестри прибрав! А то я їх тобі поламаю! А ось потім я Джо і побачив. Раніше у неї ребра назовні не стирчали. Раніше вона не була по вуха в крові. Раніше, до Канзас-Сіті, вона була набагато тепліше, була жива. Я просто не встиг тебе витягнути. Я повинен був здатися тоді. Тобі ж чотирнадцять, Джо, ти й не жила майже. Я не знав, що так вийде!

Вона висне у мене на шиї і мовчки плаче. Крижана, легка, липка. Чортові янкі. Ви на неї впустили, завалили два поверхи. А я зловив солдата-янкі і видер у нього серце, вирізав ножем. Він закричав, коли я розпоров йому пузо, як свині, свиня теж тепла, коли її потрошити, а серце так стрибало у мене в долонях, як риба, тільки недовго. Мало не впустив спочатку. А потім і пішов на перехрестя, з серцем в руках. Я не думав, що вийде. А вийшло! Я цю капость дохлу в кущі жбурнув, Джо за руку схопив та так звідти побіг, не озирався!

Ну, її тепер погано видно вдень, але ось коли сонце зайде, то їй краще. Кінь, правда, біситься, але чи він звикне, або я знайду собі іншого коня, зрозумів? Зрозумів, заразо ворона? Джо тобі нічого поганого не робила! Джо зі мною поїде. Вона тебе гладила та чухала, яблук у твоє пузо не шкодувала, а ти мені вуха притискаєш та задом б'єш. А не на того напав! Я будь-якого коня об'їздити можу, скинеш - зловлю та знову в сідло сяду, зрозумів? От і добре.

Ну у нас була парочка живих янкі, ми їх думали обміняти. Але я думаю, що зараз можна розважитися. Джо теж хоче! Нащо янкі скальп? Надрізати над вухами по колу, тягнеш волосся на себе. Кажуть, в преріях дикі індіанські жінки ну дуже люблять скальпи з полонених дерти. Я їх розумію. Отак! Ой, це ж треба, кров тече. Янки ще живий, йому навіть боляче. Зараз ще болючіше стане. Я тобі око виколупаю, містер янкі, просто так. Або щоб не дивився на мою сестру. Джо, не лізь! Не бери в руки оцю гидоту! А тепер янкі може кричати і страждати, але недовго. Арч, закрий рота і знайди десь мотузку. Кроуфорде, а ти що? Зомлів? Що контузія з людиною робить, це ж треба.

Так, це моя сестра, косу заплела, що такого? Арч, я кому сказав? Ти ніколи не бачив дівчат в сукнях? Ну вона вирвала йому праве око пальцями і витерла руку об мої штани, але що такого? Я все одно заберу одяг у другого янкі, в нього форма новіше. Арч, ти тепер заїкаєшся усією абеткою? Ну, ти заспокойся, не поспішай, чоботи у нашого безокого друга забери і знайди мотузку, поговоримо потім. Так, містер другий янкі, правильно. Вона тепер така. Тому що твої дружки вбивають жінок. Тому Джо хоче пояснити тобі, що це не добре. Зовсім не добре, а я відійду і нарешті знайду мотузку. Пішли, Арч, пішли. А то ми по вуха будемо в тому лайні, яке у нього замість крові. Кроуфорд вже трошки оклигав і поповз. Що це з вами обома, перегрілися, чи що? День і правда такий, гроза збирається, дихати нічим, мухи скаженіють.

Був би я фермером, так молився б на дощ зараз, трава суха, пил на зубах скрипить, черв'яків не накопати. Але нам добре, ворога далеко видно, зброя в сухості. А під деревом навіть тінь, там коні прив'язані і спить мій братик. Самому лягти, чи що? Нічка та ще була. Але якщо це і є сон?

Це ж треба так кричати! Ні, я не хочу знати, що Джо з ними робить. Їй зараз краще не заважати. Але я замерз, і мені треба погрітися, пожерти. На дворі хоч і літо, але холодно. А, Джо біля мене. Янкі висять? На власних нутрощах? Чудово! Справді чудово. Їх дружки підуть на річку всім полком прати підштаники, коли їх побачать. Тільки, Джо, коли когось вішаєш, то перед цим треба з нього штани зняти, тому що їх потім теж прати треба. Так ото людське тіло зроблене, що коли хто помирає, то багацько так випорожнюється. А у мене на ту форму були великі плани. Це не страшно. Тепер я тебе витягнув, Джо. Я тебе витягнув. І вб'ю стільки янкі, скільки ти захочеш. Ми спалимо їх домівки і будемо грітися в їх вогні.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.