Частина 1. Вампірський перстень

Осінь щомиті давала все більше знати про себе. З дерев ще опадало різнокольорове листя, вкриваючи мокру землю барвами. Небо сьогодні стало сірим і дощі мрячили безперестанку.

Вілора вийшла на зупинці, накинула на голову капішон, а тоді й рюкзак на два плеча. Вона швидко йшла по вулиці, доки дощ не почав лити сильніше. Ще вчора погода була привітнішою до людей, навіть куртки не потрібно було, а сьогодні можна замерзнути. Як все може змінитися за якигось кілька годин.

За спиною дівчина почула наче хтось вступив в одну з калюж та почав бігти за нею. Вона обернулася та підтвердила свою здогадку. Позаду за нею біг чоловік в чорному, тільки Вілора уявлення не мала це той самий чи інший та підозрюючи, що їй можуть знову не повірити і вже не допомогти вона одразу починає бігти.

Як на зло поблизу нікого, через те, що вона вирішила скоротити парком. Можливо, тут і пробігав хтось, але в такій годині майже всі на роботі, а хто буде гуляти в парку зранку та ще й в дощ?!

По мокрому листі вкрай не зручно бігти, адже воно слизьке, а її переслідувач на диво швидко підходить на досить близьку дистанцію. Невідомий чоловік хапає її за рюкзак та притягує до себе валячи її на землю.

— Ти ж за перстем?! Тоді забери його і відпусти мене! — кричить Вілора, адже ніяк не може скинути рюкзак з плечей, щоб продовжити бігти. — Чуєш!

Та раптом її відпускають і вона падає на землю. Інстинкти беруть своє і дівчина продовжує бігти, але не довго, оскільки зненацька перед нею опиняється ще якийсь чоловік. Коли вона в нього врізається він підхоплює її та привітно посміється.

— Я почув про перстень, — пояснює він.

Вілора відходить від нього і оглядає його. На вигляд це досить дивний дідусь. Вдягнутий він в яскрово- червоний костюм, в якому зараз доволі холодно на дворі, тим паче з чорними мештами. Волосся довжиною майже як в неї самої, трохи нижче грудей, тільки сиве і така ж дивна, сива та досить довга борода, що росте тільки з центра підборіддя.

— Ви... Ніколас?.. — здогадується вона.

— Так. — відповідає той, поправляючи піджак. — А тепер перстень Роя.

Вілора одразу знімає перстень і скоріше віддає його подалі від себе.

— Тепер ці люди не будуть за мною бігати? — запитує дівчина, хитнувши головою в сторону, де кілька хвилин тому був чоловік у чорному, який знову безслідно зник.

Ніколас лише щось робить з перстем не показуючи своїх дій дівчині, але вона забувши про свій страх виглядує, що той робить.

Потім чоловік відкидує перстень і Вілора здивовано кліпає і здивовано дивиться на Ніколаса.

— Що таке? — запитує він.

— Ну... Я життям ризикувала, а ви його викинули. — говорить дівчина.

— Зараз все дізнаєшся. - загадково говорить чоловік. — Тепер будеш мати нове завдання.

— Яке ще завдання?! — дивується вона.

— Ось і Рой! — не слухаючи її криків, каже Ніколас.

Вілора повертається в сторону, де валявся перстень і там справді стоїть хлопець з лісу.

— Ха! Що це за фокуси?! — запитує вона.

Рой переводить на неї погляд, а потім на Ніколаса і наче в своє оправдання каже:

— Вона перша хто погодився.

— Ти, що джин? — невгамовується дівчина. — Як ти в біса вліз в перстень?

— А інстинкти в тебе не завжди працює. — саркастично проговорює хлопець.

— Щось мені підказує, що я й так помру і так помру, — спокійно зізнається Вілора, — а бігати я задовбалася.

— Ну, ну. Спокійно. — зупиняє їх Ніколас.

— Я вас прошу тільки без останнього слова, я ж навіть не нервую. — каже вона.

— Давайте почнемо з цього. — знову ігноруючи її, каже чоловік і витягує з кишені тонкий браслет, який дівчині нагадує нитку, яку їй на руку в дитинстві в'язала забобонна тітка.

— Ну, біжутерія у вас так собі... — коментує Вілора, дивлячись як Рой надягає його на руку.

— Якщо вже тобі всеодно жити чи вмирати, тоді ти дійсно підходиш. — говорить Ніколас.

— Давай знайдемо когось іншого. — пропонує Рой.

— Ми більше не знайдемо когось такого... — задумується чоловік, дивлячись на дівчину. — Хто б нам повірив. Крім учениць Мелди, а ти знаєш які в нас відносини.

Хлопець з лісу зітхає і закочує очі.

— Тоді не втрачаємо часу, я сидів там п'ять років. — проговорює Рой і бере Вілору за руку, вище ліктя.

Вона не встигає й скрикнути, як перед нею швидко починає змінюватися картинка, наче вона їде кудись, але надзвичайно швидко.

— Я, що під наркотою? — запитує вона себе.

— Заспокойся. — говорить Рой досі тримаючи її руку.

— Я ж просила... — зітхає Вілора.

Хлопець бере її за підборіддя та дивитися в дівочі очі повні сумніву та недовіри.

— Просто спи. — стверджує він. — Засинай.

— Я не хочу... — відповідає вона, хоча наче насильно заплющує очі та починає падати.

Рой підхоплює її легке тіло на руки та оцінює обличчя. Ніколас посміхаючись дивиться на цю картину.

— Давно вже не торкався людини, крім своїх жертв? — запитує чоловік.

— Останні сто шістдесят вісім років, — задумується Рой.

— З дівчатами розважався? — хитро посміхаючись запитує Ніколас.

— Пожимав тобі руку. — відповідає хлопець з серйозністю.

Нарешті все завмирає і вони опиняються біля покинутого на вигляд маєтку. Не вагаючись Ніколас заходить всередину, притримуючи двері для Роя з дівчиною на руках.

— Дякую, — сухо відповідає той, на що чоловік лише посміхається.

***

Вілора розплющує очі та повільно оглядає кімнату, що судячи з вигляду слугує вітальнею. Біля каміну стоять той самий незнайомець і Ніколас, як вона пам'ятає. Схоже до цього вони щось обговорювали, а тепер дивилися на неї. Дівчина по черзі дивиться на них.

— А це вже злочин, викрадення людини. — про себе шепоче вона.

— Але ти жива, — каже їй Ніколас.

— Це всі плюси? — передчуваючи щось не хороше запитує вона.

— Ставай, в нас небагато часу. — серйозно говорить Рой і дівчині здається, що в нього надзвичайно малий спектр емоцій.

— Я нічого не розумію, може поясните? — просить Вілора, все ж стаючи з готичного оксамитового дивану.

Хоча вона й досі не розуміє, що діється та чи взагалі їй вдасть вижити, вона думає про те, який чудовий цей диван та приблизну суму за нього. Та помічає, що вона спала в мокрій куртці і тепер її спина також мокра.

— Добре, добре. Все ж слід почати зі знайомства. Ніколас фон Грейден. Первородний вампір. — представляється чоловік та протягує руку для пожаття.

— Вампір? — дивується дівчина. — Це, що розіграш?! Де приховані камери? За цим стоїть Хезер чи Меліса?!

— Я ж казав, що нам треба когось іншого на цю роль. - зітхає Рой, стоячи осторонь.

— Рой... — протягує Ніколас, коли той вже хотів покинути вітальню. — Прошу.

— Ха! — хлопець закочує очі, а потім пристально дивиться на Вілору. — Дивися уважно!

Ніколас відходить в сторону, щоб їй було краще видно. Правою рукою Рой бере свою ліву руку і вивертає її в іншу сторону, тим самим ламаючи. Дівчина, тихо скрикнувши, кривиться від цієї картини. Але на диво вже через кілька секунд він вправляє руку на місці і рухає нею, наче нічого не сталося.

— Як так? — розгублено запитує вона у Ніколаса.

— Вампірські штучки, — відповідає той і одразу повертається до попередньої теми:

— Знайомство ми пройшли, а тепер головне питання... Вілоро, ти нам допоможеж?

— Здається, я маю перейматися за життя, але воно таке нудне, що я готова. — легко погоджується вона.

Ніколас усміхається впевневшись в своєму виборі та одразу показує їй скриньку, яку вона не помічала до цього. Хоча чому їй вже дивуватися? Це або правда, але їй нічого втрачати, або розіграш друзів над яким вона згодом буде сміятися. Або ж це просто дивний сон...

— Що це? — запитує Вілора, оглядаючи скриньку.

Вона була досить таки великою на думку дівчини. Дерев'яна, з красиво вигравіруваним написом на кришці, але на жаль Вілора не могла розібрати текст; контур був оздоблений різноколяровим камінням. Словом, Вілора билася об заклад, що її якимось чином дістали з іншої епохи.

— Скринька в якій принцеса вампірів зберігала свої дорогоцінності. Наша мета знайти ці прикраси розкидані повсюди. — пояснює Ніколас, крутячи скриньку в руках. — Достовірної інформації про принцесу немає, але прикраси, які вона зберігала - доволі сильні артефакти, які можуть просто напросто зруйнувати світ. Тепер це і твоя мета.

— На... — Рой, який непомітно підійшов до неї, протягує їй ікло, що висить на тонкій мотузці коричневого кольору.

— Ем?.. — дівчина дивиться на цю підвіску, а потім на юнака.

— О, амулет з іклом Трейбера, — каже Ніколас, — дозволяє носію передавати свої думки вампірам у радіусі п'яти кілометрів.

— Трейбера? — перепитує дівчина, сподіваючись почути додаткову інформацію, адже в такій ситуації їй хочеться знати більше всього. — Що треба зробити, щоб мої думки почули?

— Пізніше, просто бери і носи при собі, колись може згодитися. — відмахується чоловік і дівчина бере це ікло, яке їй зовсім не подобається та вірячи, що воно дійсно згодиться надягає його на шию.

— А тепер ще раз, — просить Вілора в Ніколаса, — тобто ми повинні знайти загублені дорогоцінності?

— Так. — відповідає той.

— І де вони? — запитує дівчина.

— Якби ми знали не просили б допомоги у людини. — саркастично коментує Рой і Вілора пропалює його поглядом.

— Не в тому сенсі! — кричить вона. — А типу, де їх шукати... Ну, там вони можуть бути в якомусь ювелірному чи антикварному магазині чи, можливо, десь закопані?

— Скоріш за все вони дійсно закопані десь в горах. — підтверджує первородний вампір. — А на рахунок антикваріату хороша ідея. Бачиш Рой не все так погано.

— Та ну! Хіба нормальна людина б так легко повірила у вампірів і всяку містику? — недовірливо поглядаючи на Вілору.

— Ти зовсім не змінився. — говорить Ніколас цокаючи язиком, а потім переключається на дівчину:

— Твоє завдання досить просте: шукати в Інтернеті, серед людей, будь-де інформацію, що могла б допомогти нам. Це, звичайно, для початку, будемо дивитися по ситуації.

— І все? — здивовано запитує дівчина.

— Ні, Рой вчитиметься з тобою, тоді почнете працювати разом. — додає первородний вампір, після цього дівчина і хлопець незадоволено переглядаються.

— Є шанси, що принцеса жива, є дані, що вона може бути десь тут. — пояснює юнак, який до цього лише стояв поряд.

— А як ми будемо підтримувати зв'язок? — знову ставить питання дівчина.

— Ми самі прийдемо, коли потрібно буде. - загадково відповідає Ніколас. — І доречі, твоя мама... Їй навіяно, що ти перечекала зливу в кафе.

— М, добре. — відповідає Вілора, думаючи, що в майбутньому їй можна буде кілька разів скористатися цією силою нових знайомих.

— Все. — вигукує Ніколас.

— Все? — тихіше, ніж звичайно, перепитує дівчина.

— Так, вихід прямо по коридору. Вийшовши з будинку йди весь час на прямо. — показуючи рукою на двері каже той.

— Ем, тоді до зустрічі... — протягує Вілора та повільно виходить з будинку. Коло огорожі навколо будинку вона помічає свій рюкзак і швиденько підбирає його. Хоча він і лежав на землі після дощу, але залишився чистим. Дівчина накинула рюкзак на плече та повільно йшла прямо, як їй і сказали. Якось їй не вірилося, що з нею відбувається. Все здавалося таким дивним і не справжнім.

Дівчина повільно йшла вперед навіть не помітивши, як вона дійшла до знайомої вулиці. Оглянувшись Вілора зрозуміла, що людей й досі немає, але через вітер та мокрий одяг було досить холодно. В кишені куртки почулась тиха мелодія і лише зараз дівчина згадала про свій мобільний телефон. Вона швидко дістає його, знову незнайомий номер...

— Так? — запитує вона відповівши на дзвінок.

— Це Хезер. - представляється дівчина, її голос трохи тремтить. — Просто недавно розбила свій телефон...

— О, Хезер! А я думаю, де ти зникла.  Усе добре? — питається Вілора.

Голос замовкає на кілька секунд, а потім тихіше додає:

— Ні... — винно протягує Хезер. — Вибач, що дзвоню, я хотіла відволіктися... Все так дивно.

— Повір, я знаю як це дивно. — шепоче дівчина, через плече глянувши на будинок, а потім голосніше продовжує:

— Відволіктися? Тоді можна тебе дещо спитати?

— Так, звичайно. Все, що хочеш, тільки не про мою сім'ю... — відповідає Хезер.

— Тоді... Я подивилася один фільм. М... Про вампірів. І там дівчина зустріла вампірів і з легкістю погодилася їм допомагати. — вигадує Вілора. — Що думаєш про неї?

— Не часто ти запитуєш щось таке. — голос співрозмовниці потроху змінювався на більш веселий. — Мені подобається. Хоча в реальності я б і сумнівалася, що це правда, але це нарешті головна героїня не тікає від своєї долі.

— Я теж так думаю... — протягує дівчина підбадьорюючи себе тим, що хоча б якимось способом в неї вийшло обговорити свій вибір.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вікторія Бура
26.06.2023 06:58
До частини "Частина 1. Вампірський перстень"
Задум непоганий, але ще потрібно багато чого допрацювати. Сподобався момент, де Рой заховався в перстень. Оригінально)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Бася Каллиган
    14.05.2023 05:19
    До частини "Частина 1. Вампірський перстень"
    Прийшла подивитись на цей твiр через гру з читання та вiдгукiв у телеграм-каналi Аркуша. Пролог геть сиренький та невичитаний, що вибивало з твору кiлька разiв, але про це вже писали. Раджу його все ж таки вiдредактувати, бо помилки та стрибку у часi можуть вiдлякати читачiв, а це вже буде шкода, бо iсторiя здаэться цiкавою)) Перша глава в кращому станi, щодо помилок, вже не так критично вибиваэ зi свiту - можна вiдкласти редактуру до часу закiнчення усiэi чернетки. Героi сподобалися. Менi не здалося, що вони *всi на одне лице*. Але це поки що самий початок, тож, треба дивитися далi)) Головне - що залишаэться бажання дiзнатися - що там воно далi буде! Тож, залишу книгу в бiблiотецi й буду чекати продовження. Успiхiв вам i натхнення у творчостi!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Олександр Бовкун
    13.05.2023 18:18
    До частини "Частина 1. Вампірський перстень"
    Спойлер!
    Обрав для читання цей твір, бо полюбляю фентезі. Спочатку про хороше. Ідея твору цікава. Відчувається, що сюжетна лінія широка і тягне на великий твір. А далі про все інше:))) Пролог потребує вичитки, бо є багато невірних відмінків, русизмів і пунктуаційних помилок. Перша глава ще зовсім сира і потребує доробки. Крім помилок у деяких місцях відсутні причинно-наслідкові зв'язки. Бракує пояснень. Відносно "акторського складу" :)) Психотипи треба допрацювати, бо складається враження, що всі, як один, персонажі, окрім старого вампіра, егоцентричні, неврівноважені і істеричні особи. Їхні вчинки нелогічні і спонтанні. Але загальне враження від початку твору приємне, тож очікуємо на продовження.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Ярина Мартин
    13.05.2023 12:14
    До частини "Частина 1. Вампірський перстень"
    Що ж, загалом читати цікаво. Сюжет стрімко розгортається, але деякі моменти пасувало б більше розкрити. Не зрозуміло чому Рой сидів так довго в печері, і чому його ніхто не знайшов до Вілори. Хоча б та сама бабуся, яка не раз у ліс ходила. Хочеться більше інформації про перстень, його властивості та історію. Ким був незнайомець у чорному, гадаю, з‘ясується згодом, однак на місці Вілори я б цікавилася наполеглевіше цим запитанням, адже взявшись за завдання, вона його ще не раз повинна зустріти. Також здивувала відсутність страху у дівчини. Нехай вона вважає, що її життя нудне, і впевнено вирушає на зустріч пригодам, однак я б радила дати додаткову мотивацію. Або загрозу життю, якщо не візьметься за завдання, або, навпаки, винагороду по завершенню. Бажаю успіху і сподіваюся, що ви продовжите писати цей твір!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • ElizaLoiren
    13.05.2023 17:58
    До частини "Частина 1. Вампірський перстень"
    Дякую вам) Деякі моменти будуть розкриватися надалі, з появою нових героїв, які надалі фігуруватимуть в історії
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • ElizaLoiren
    13.05.2023 19:45
    До частини "Частина 1. Вампірський перстень"
    Дякую вам) Деякі моменти будуть розкриватися надалі, з появою нових героїв, які надалі фігуруватимуть в історії
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше