Початок
ДИСКЛЕЙМЕР / ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА
Усі права на дану книгу, включаючи текст, сюжет, персонажів та будь-які інші елементи твору, належать виключно її автору Герцогу Фламбергу .
Цей твір захищено Законом України "Про авторське право і суміжні права" та міжнародними угодами про захист інтелектуальної власності.
Жодна частина цієї книги не може бути копійована, відтворена, розповсюджена, передана, адаптована або використана в будь-якій формі та будь-якими засобами (електронними, механічними, шляхом фотокопіювання, запису чи іншими) без отримання попереднього письмового дозволу від правовласника.
Будь-яке розміщення даного твору (повністю або частково) на будь-яких інших інтернет-ресурсах, файлообмінниках, торент-трекерах чи інших платформах без прямої письмової згоди автора суворо забороняється і є порушенням авторських прав.
У разі виявлення фактів порушення авторських прав, включаючи несанкціоноване копіювання, розповсюдження або будь-яке інше неправомірне використання цього твору, винні особи будуть притягнуті до цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України.
Автор залишає за собою право вживати всіх законних заходів для захисту своїх прав.
--------''''
Глибоко в нетрях(корчаках) вікового лісу, де сонячні промені ледве пробивалися крізь густу крону дерев, билося серце. Не людське, а лісове. Воно пульсувало в кожному листочку, шепотіло в кожній травинці, дзвеніло в кожній краплині роси. Це було серце, сповнене таємниць і чарів.
Старі дуби, мов охоронці, стояли по краю лісової галявини. Їхнє коріння, переплетено в химерний візерунок, сягало в глибини землі, черпаючи з неї життєдайну силу. Повітря було просякнуте ароматом хвої, вологої землі та стиглих ягід. Це було місце, де час ніби зупинявся, а реальність перепліталася з міфом.
Тут, у серці лісу, мешкали істоти, невидимі для людського ока. Вони були нерозривно пов'язані з природою, з кожним її шепотом і подихом. Вони знали мову вітру, розуміли співи птахів і таємниці зірок.
Але це спокійне існування було під загрозою. Зовнішній світ, зі своїми шумом і жвавістю, поступово проникав у ліс. Людські руки тягнулися до його надр, прагнучи забрати все, що могли. І ліс, мов жива істота, відчував цей біль.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!