І сміх, і точно гріх

На годиннику було пів на восьму вечора. Робочий день добігав кінця. За вікном був прекрасний вечір неділі й Балавян Вардан Вірабовіч вже смакував, як прийде додому, а дружина і молода невістка накриють на стіл. Вони сядуть вечеряти та неспішно обговорять минулий день. Дружина, як завжди, завалить питаннями про роботу, хто був сьогодні, з чим приходив. Невістка крадькома скаже, що з сином все гаразд, що контракт його скоро закінчиться, і він повернеться додому живий і неушкоджений.

У двері делікатно постукали, відриваючи старого вірмена від роздумів. Невдоволено зітхнувши, він вимовив з невеликим акцентом.

- Заходьте!

Двері відчинилися, і в кабінет увійшла гарна висока дівчина. Довгі ноги, витончені стегна, прикриті мініспідницею. Вільна, злегка прозора блузка, під якою виднівся бюстгальтер на невеликих грудях. Довге, до середини спини біле фарбоване волосся, з чорними корінням. Риси обличчя були трохи грубуваті, але це не псувало приємного враження про дівчину, адже вона була майстерно нафарбована, намагаючись приховати недоліки обличчя.

Вардан навіть підвівся, вітаючи відвідувачку.

- Добрий вечір! - посміхаючись, сказала вона. Голос був низьким, але Вардан не надав цьому значення. Хіба мало, які голоси у дівчат. Он, по радіо крутили пісню групи «Чилі». Так якби невістка не пояснила, що у них в групі солістка, а не соліст, Вардан би ніколи й не подумав, що це дівчина співає.

- Вардан Вірабовіч, хірург, чим можу допомогти? - посміхаючись, сказав доктор, вказуючи на стілець навпроти себе.

Цокаючи каблуками, дівчина пройшла по кабінету, сіла на стілець і закинула ногу на ногу. Вардан крадькома кинув погляд на коліна в колготках.

- Євгенія, дуже приємно! - посміхаючись, відповіла дівчина. - Розумієте, тут така справа, мені потрібна довідка, що підтверджує мою стать.

- Що? - здивувався Вардан. Перед ним сиділа якщо не красива, то точно симпатична дівчина. Яким же треба бути ідіотом, щоб не зрозуміти, що це дівчина?

- Може, ви проведете огляд, і ми тоді визначимося? - помітивши розгубленість лікаря, запропонувала Євгенія.

- Так звісно! - вказуючи на ширму, за якою стояла канапка, вимовив Вардан. - Прошу!

- Дякую! - відповіла Євгенія і зайшла за ширму. Дивуючись, Вардан відкрив ноутбук і почав заповнювати історію хвороби. Правда, крім імені та статі він нічого не міг ввести. І то, останній пункт виявився під питанням.

- Ну ось, лікарю, — сказала Євгенія, виходячи до Вардана. Лікар зняв окуляри, повернувся і подивився на неї. Перед ним стояла його оголена пацієнтка. Вона вперла руки в боки й виставила праву ногу вперед, трохи погравши стегнами. Хоча Вардан відразу звернув увагу на її невеликі груди. Перший або другий розмір. Швидше за другий, бо дівчина висока, метр вісімдесят точно, а може і вище. Взагалі, розмір грудей сильно залежить і від зросту дівчини. На невисокій дівчині шикарно буде виглядати й другий розмір, а ось якщо дівчина висока, то двоєчка може і загубитися.

Він почав спускатися поглядом нижче. Плоский живіт з пірсингом, виголена зона бікіні та...

Від здивування, Вардан знову надів окуляри.

- А... це... - він обвів рукою область паху Євгенії, де виднілися звичайні, так би мовити, чоловічі статеві органи.

- Розумієте, лікарю, — Євгенія ... або Євген, подивився... лася на себе зверху, притримуючи груди руками, — мені треба документальний доказ того, що у мене є це, — вона (нехай буде вона) стиснула свої груди, — і це, — вона вплинула стегнами, змушуючи свій член колихатися з боку в бік.

- Але навіщо? - здивовано запитав Вардан вже з великим акцентом.

- Ну... - протягнула Євгенія, — треба.

- Ну... добре, — відповів Вардан.

- Дякуємо! Я одягатися! - радісно вигукнула Євгенія, забігаючи за ширму. - А ще, лікарю! - крикнула вона, виглядаючи з-за ширми. - Якщо що, цицьки силіконові.

- Чудово! - шокований вигукнув Вардан, відкриваючи ноутбук. Він так і не знав, що писати. Графа «Скарги». Євгенія була задоволена і цицьками і... членом з яйцями. Отже, скарги відсутні.

«Анамнез захворювання». Тут складніше, але Вардан вивів наступне: «Звернулася». Ні, не звернулася, він видалив закінчення і виправив - «Звернувся в клініку з метою встановлення статі».

«Місцеві прояви хвороби». Доктор замислився. Євгенія якраз одяглася і вийшла до нього. Сівши на той же стілець, вона так само закинула ногу на ногу з посмішкою дивилася на лікаря.

«Первинні ознаки: статевий член і яєчка розвинені нормально за чоловічим типом. Вторинні ознаки: груди за жіночим типом штучні (силікон)» - вибив він клавішами.

«Діагноз: стать чоловіча»

- Вибачте, як вас звуть повністю, — обережно запитав він у Євгенії.

- Євген Савелійович Мазурка, — з посмішкою відповіла Євгенія.

Він ввів дані в графу «Ім'я пацієнта». Стать і так вже визначився. Додавши свої ім'я та прізвище на бланку, Вардан роздрукував його, підписав, поставив печатки й простягнув Євгенії.

- Величезне вам дякую, — прочитавши папір, радісно вигукнула Євгенія. - Ви мені так допомогли! Навіть не знаю, як дякувати вас!

- На рецепції оплатіть первинний прийом, — сказав Вардан і швидко додав. - Вторинний не потрібно.

- Ще раз дуже дякую! - промовила Євгенія і послала лікарю повітряний поцілунок. На що лікар зміг лише криво посміхнувся, тихо сказавши: «Не за що», а «дівчина» тим часом юркнула з кабінету.

- Чого тільки в житті не буває, — перевівши дух, тихо вимовив Вардан. Так, розмова за вечерею передбачається цікава.