Букет | La rama
Вже понад три місяця, на столі —
тому, що стоїть між моїм ліжком та стіною без вікна —
стоїть букет з чотирма вже зів'ялими квітками.
Піду викину її у сміття.
Не знаю чому я її залишив.
Я ніколи не залишаю букетів.
Але цей — найдивніший — я залишив.
Я залишив цих чотирьох трупів,
аби ті розкладалися.
Я його взяв,
і по дорозі на кухню
спогади нахлинули на мене:
запах,
поверхня,
колір...
Все це вже зникло.
Залишилися лиш чотири зігнилі трупи.
Перший, раніше, був соняхом.
Мені здавалося, що він живий
через його постійні спроби знайти своє сонце у моїй оселі.
Я йому відрізав голову.
У будь-якому разі, вона поверталася,
показуючи мені спину,
яка вже не була такою прямою.
Другою була троянда.
Біла троянда
з одною лише червоною пелюсткою.
Червоною на пелюстці була кров.
Кров не моя.
Третьою була лаванда.
Її запах...
Кімната досі забита ним.
Потрібно відчинити вікно.
Четвертою була ромашка.
За моїм будинком росте багато ромашок.
Треба буде їх зістригти.
Який дивний букет я щойно викинув.
Яка дивна людина мені його подарувала.
Помер букет.
Померла персона.
Я ніколи раніше не помічав був,
що квіти були з пластику.
Нічого страшного.
***
Desde hace tres meses, en la mesa —
la que está entre mi cama y la pared sin ventana —
hay una rama con solo cuatro flores ya marchitas.
Voy a tirarlas a la basura.
No sé por qué me la quedé.
Nunca me quedo las ramas.
Pero esta — la más rara — me la quedé.
Me quedé estos cuatro cadáveres
para que se pudran.
La cogí,
y en mi camino a la cocina
los recuerdos se rompieron en mi cabeza:
el olor,
la superficie,
el color…
Todo eso ya desapareció.
Solo quedan cuatro cadáveres podridos.
Primero, antes, era un girasol.
Me parecía que estaba vivo
por su constante intento de buscar el sol en mi habitación.
Le quité la cabeza.
De todos modos, siempre estaba girado,
mostrándome su espalda —
que ya no era recta.
La segunda era una rosa.
Una rosa blanca
con solo un pétalo rojo.
Lo rojo en el pétalo era sangre.
La sangre no era mía.
La tercera era una lavanda.
Su olor...
La habitación todavía estaba llena de él.
Hay que abrir la ventana.
La cuarta era una margarita.
Hay muchas margaritas detrás de mi casa.
Hay que cortarlas.
Qué rama más rara acabo de tirar.
Qué persona más rara me la regaló.
Murió la rama.
Murió la persona.
Nunca antes me había dado cuenta
de que las flores eran de plástico.
No pasa nada.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!