Втрачений час

Діалоги (Любов (Л), Розум (Р), Хіть (Х), Страх (С), Пристрасть (П), Зрада (З)

Сцена починається із віддалення камери, яка сконцентрована у стакані, наповненому газованою рідиною. Чується глухий, трохи спотворений звук джазу. Камера виринає з рідини і на мить фіксується на вибухаючому бульбашками відображенні дуже вродливої жінки. Музика стає чіткою, з’являється загальний шум натовпу, який зазвичай чується у таких місцях.

Р: - Ще один плідний день? (легко посміхнувшись, крутячи стакан з віскі та двома кубиками льоду, звернувся до Любові Розум).

Х: - Скільки сьогодні? (грайливим голосом з глибоким вдохом питає у Любові Хіть).

Л: - 10 тисяч новеньких і 295 мільйонів 367 тисяч постійних! (з гордістю, записуючи кульковою чорною ручкою, не відводячи погляду від свого блокноту, відповіла їм Любов).

Фокус камери на пальцях гітариста.

Повернення камери до столу, за яким сидять цих троє.

Х: - А наш … фррр … (гладячи плечі і легко трясучись, немов змерзла) так і не вилазить зі своєї нори? (ще більш грайливим голосом і трішки засмучено констатує Хіть).

Р: - Не бачив його з часів, коли тут грали Шопена (посьорбуючи віскі, промовив він).

Л: - То й не дивно. ( трохи затягнуто продовжила Ел). Останнім часом (камера пепреключається на темну кімнату, де ледь-ледь, пробиваючись крізь брудні вікна, промені тмяного світла на запилені блокноти, сидить худий та страшненький чоловік і без упину пише і пише в поті чола) у нього було чимало роботи. Помічники хіба носили і носили блокноти з його кабінету до Вічного Сховку (камера повертається на вказуючу ручкою у сторону кабінету Страху, відволікаючись від свого блокноту, Ел).

Р: - Ну якщо в тебе справи йтимуть і надалі так як зараз, то невдовзі і ти сидітимеш у новенькому кабінеті. (посміхаючись і ковтаючи черговий ковток віскі, в якому вже підтанув лід і розбавив алкоголь, промовив Розум).

Ел легко і радісно посміхнулася та повернулася до своєї писанини. Її шкіра не переставала яскраво виблискувати.

Хіть все більше заводиться і починає укати і підстогнювати. Зводить ноги і гладить себе по плечах.

Р: - Агов, та ж не на людях, безсоромне ти дівчисько. Геть розум втрачає від цих сплесків. (трохи розлютившись, легко качаючи головою жест «ні», промовив Розум)

Л: - Вона всеодно тебе не чує зараз (не відриваючись від писанини, відповіла йому Ел). (рука зупинилася, тримаючи кінчик стержня на папері, утворюючи жирну крапку). Ці напади стаються дедалі частіше (врізавшись поглядом у блокнот, пробурмотіла вона собі під ніс). (перевела погляд на Хіть) Сестричко… (посмішка на її обличчі на мить зникла).

Камера стає поглядом Ел, яка дивиться на Хіть.

Кліпає.

Перенесення в минуле, майже потворна Хіть стає вродливою сестричкою Ел – Пристрастю.

П: - Поглянь сестричко! (радісно, пристрасно, зі скрипкою у руках, вигукнула вона. Її енергійний голос так чітко та дзвінко пробивався крізь голоси натовпу).

Пристрасть схопилася на свої босі ноги, вилізла на стіл, вільна сукня (схожа на іспанську) розривала потоки повітря навколо неї експресивними танцюючими рухами. Вона почала грати на скрипці кельтську музику, перестрибуючи зі столу на стіл і в решті-решт на сцену. Її тіло робило дивовижні вигини, це одночасно була постава скрипкальки і вільний танець. Музиканти на сцені з широкими посмішками підтримали її перформенс.

Р: - Енергії у цієї панянки хоч відбавляй! (погляд Ел перевівся на Розум, вдягнутий у костюм 3 без піджака, в окулярах, поголений, охайний, який не відриваючи погляду від блокноту, тримаючи красиву срібну кулькову ручку, щось постійно шкрябав). (зупинившись писати і перевівши погляд на Пристрасть) Ще би вона з такою пристрастю свою роботу робила! (появилася легка роздратованість (хрестик роздратованості на чолі?). (він підрвався зі стільця). Агов, дзигало, хто писатиме твої блокноти? (намагаючись перекричати музику та звуки натовпу, рухаючись настирливо до сцени, кричав він). Спускайся з цієї клятої сцени! (надалі намагався він докричатися до Пристрасті).

А у відповідь лиш

П: - (щиро регоче у танці зі скрипкою)

Погляд переводиться на вибахуюче відображення Ел, на обличчі якої вона бачить свою широку щиру посмішку.

Ел знову кліпає очима, зачіска змінюється, але посмішка все ще широка і щира. Погляд переводиться на Пристрасть та Розум, що сидить поряд.

П: - Ууууууу (сидячи перед блокнотом, тримаючи в одній руці рожеву ручку, а іншою почухуючи макітру, вона скрегоче голосно звук «у»).

Розум тріснув її по голові ручкою

Р: - Пиши давай! (роздратовано гаркнув він (хрестик роздратованості на чолі).

П: - Аяйй, ти надто жорстокий, дядько Ро! (трохи невдоволено вигукнула вона)

Р: - Пиши! (дедалі роздратованішим ставав він).

П: - Та пишу-пишу. (вздихаючи промовила вона).

Написавши декілька і рядків …

П: - Поглянь сестричко! (з ентузіазмом викрикнула вона, витягуючи з під столу м’ячики для жанглювання)

(Почала жанглювати?) Терпіння Ро, що сидить збоку, почало вибухати, неначе ті бульбашки у стакані. (Камера переключається між бульбашками і Ро?)

Сильний трісь по голові тою ручкою. М’ячики попадали і розкотилися.

П: - Аййй! (ще голосніше відреагувала вона, почухуючи місце удару вже тепер від легкого болю). Дядько Ро тиран (ледь чутно пробурмотіла вона собі під ніс).

Р: - Що ти … сказала? (сильно роздратовано, з червоними очима перепитав він).

П: - Я сказала, що дядько Ро тиран! (з гордою посмішкою знову вигукнула вона)

Р: - То я тиран??? (підірвався він зі стільця).

П: - (кинувши ручку і теж підірвавшись зі стільця - почала тікати, регочучи і повторяючи) Дядько Ро тиран! Дядько Ро тиран!

Р: - (він почав бігти за нею, кинув ручку, намагючись поцілити у ту жваву макітру і кричучи у слід) Кляте дівчисько! Якщо я перетворюся у божевілля, то це лиш через тебе, чортівка ти така!

Сміх Пристрасті розливався стінами закладу, а Ел на мить спіймала свій погляд у вибухаючому відображення, як вона і сама регоче з цього.

Кліп

Погляд знову концентрується на Пристрасті, але тепер уже кругом білий фон і лиш стакан, де вибухає відображення в рідині.

П: - Поглянь сестричко! (у її руках шпиці і в’язанка)

Кліп

П: - Поглянь сестричко! (у її руках пательня та лопатка)

Кліп

П: - Поглянь сестричко! (у її губах дримба і вона починає награвати щось на ній)

Кліп, довше затримується чорний фон і Ел чує голос Пристрасті

П: - Поглянь сестричко!

Відкривши очі, Ел на мить уявляє радісну та енергійну сестричку, яка вмить перетворюється на прищаву збуджену Хіть, білий фон розсіюється і поступово з’являється звичний фон. Очі Ел засльозуються. Камера нарешті переключається з погляду на сльозу, яка стікає щокою Ел і падає на вибухаюче відображення у стакані. Сцена закінчується фіксацією на відображенні теперішньої Ел.

Камера фокусується на Ро та Хі

Р: - Агов, перестань пускати слюну. На це гидко дивитися! (обличчя огидності)

С: - Я би швидше сказав лячно! (в’ялим голосом пролунав голос з-за спини Хі та Ро)

Все навколо замовкло на мить. Гітарист, що грав джаз, все ще тримав зажатим баре на грифі гітари. На обличчях кожного був подив, як і на обличчі Ро та засльозованому Ел. Лиш Хі продовжувала далі підстогнювати, і вже тепер стінами закладу розсіювався не гомін сміху палкої красуні, а стогін прищавої збоченки.

Х: Уммм, хто до нас спустився, уммм, наш фа-во-ррррррии-т, фррр, уммм. (грайливим голосом та з посмішкою, вигинаючись і стогнячи, вигукнула вона).

С: Я присяду, якщо ви звісно не проти. (тихим та в’ялим голосом, вдивляючись і пишучи у своєму блокноті, промовив він).

Р: Присідай. (не із надто задоволеним обличчям та продовгувато промовив Ро). Гей, Френкі (бармен), понови мені будь ласка, а також нашому старому другові налий, що ти там п’єш, томатний сік? (підсміхнувся він).

С: Мені, як там кажуть смертні, те що і зазвичай. (монотонно промовив він, продовжуючи писати)

Р: Агоов, музиканти, чому зупинилися? Нам потрібен джаз! (уже жвавіше і з ноткою незадоволеності вигукнув він).

Страх присідає на вільний стілець, камера знову фокусується на електрогітарі, переключається між клавішником, басистом (афроамериканець у білій сорочці, підтяжках, чорні брюки з мештами та капелюсі (стиль джазистів 20-30-х років ХХ ст.) та руками барабанщика з паличками, якими він б’є по тарілках та барабанах. Після цього камера переключається на Френка, який шейкує щось і наливає в один стакан якусь червону рідину, яка і справді схожа на томатний сік, а в інший стакан, заповнений льодом, наливає віскі.

Камера повертається до столу і фокосується на Ро.

Р: То ж якими вітрами? (далі невдоволено пробурмотів Ро, крутячи свій уже наповнений на половину водою стакан, на якому все ще знаходиться конденсат).

Френк приніс нові напої, забравши у Ро водяний стакан, який той так сконцентровано крутив на столі, залишаючи сліди кіл. Ро зразу ж сьорбнув свіжий напій

С: Тими самими, які привели тебе до алкоголізму. (без жодних емоцій підколов він Ро)

Ро поперхнувся та закашлявся, не очікуючи такої відповіді

Протягом всього цього часу на задньому фоні підстогнює Хі, звук її стогонів під час діалогу Ро та Стю трохи приглушений.

С: Просто захотілося, як там кажуть смертні, розімнути ноги?! А, ну і звісно побачитися зі своїми колегами, як там кажуть смертні, невдахами?! (аемоційність у його голосі ледь похитнулася у сторону легкої насмішки, і все ще сконцентрований на блокноті).

Стю зробив ковток свого червоного напою. Гнітюча атмосфера наростає.

Р: Ах ти ж зухвалий покидьок! (роззлючено, підвищивши тон)

Стю повністю ігнорує Ро, і не відриваючись від свого блокнота продовжує говорити.

С: А ви як завжди, просиджуєтеся тут, нічого толкового не роблячи. А, точно, у вас же дедалі менше справ. Я би мав подякувати вам за те, що вони сунуть до мене, але яка ж це виснажлива робота вписувати все у ці кляті папірці.

Л: Не потрібно знецінювати нашу працю! (трохи роздратовано, з невпевненістю заперечила вона Стю).

Стю вперше відірвався від блокнота і поглянув своїми лячними глибокими чорними очима на Ел

С: О, моя прекрасна Ел, пробач, зовсім забув про тебе. Твої успіхи і справді вражають. Я лиш не можу зрозуміти, чому ти досі тут, просиджуєш з цими невдахами, п’єш це гидке пійло і слухаєш цю дурну музику? (зухвалість добавилася у його голос)

Аа, зачекай, ти ж тут щоб доглядати свою непосидючу сестричку. (жах почав пробиватися на обличчі Ел) А де доречі ця мала? Аа, точно, ось вона, (вказує поглядом на Хі) потворно-перкрасна як ніколи.

Х: Любчику, брррр, ти, угмм, про мене?

Хі не переставала дедалі більше заводитися та стогнати. Жах взяв гору над Ел.

Р: Ах ти ж виродок! Та що ти собі дозволяєш? Не вдавай, що ти до цього не причетний. (підірвався зі стільця Ро і схопив Стю двома руками за комір)

Х: О тааак, ахххх, жорсткіше, бррр, порви його одяг, ахххх. (все голосніше стогнала вона)

Стю пустим поглядом та легко натягнутою посмішкою дивиться в очі Ро

С:Не розумію про що ти. Невже від бувалого інтелігенчика залишився лиш жалюгідний п’яниця? (не відводячи погляду і не ховаючии посмішки промовив він).

Ро замахнувся кулаком щоб вдарити Стю

Х: АААААААХХХ, ДАВАААЙ, АХХХХ, ВДАР ЙОГООО. Я ЗАРАЗ ЗАКІНЧУУУ!

Камера фокусується на нажаханій Ел, її важке дихання заглушує роззлючений голос Ро на фоні. Вона фокусується на своєму важкому диханні, яке чергується з голосним стогоном Хі та музикою, яка стає різкою саме на соло.

Х: ААААААХХХ, ЗАКІНЧУЮЮ! (Вона звела ноги і почала трястися від оргазму).

Л: Мене зараз вирве! (підірвалася вона зі стільця, перекинувши свій стакан із вибухаючою рідиною, весь стіл залило)

Музика знову зупинилася і вся увага переключилася на столик

Л: Мені негайно потрібно провітритися (швидким ходом відправилася вона у сторону своїх покоїв та гримнула за собою дверима)

Ро, все ще тримаючи за комірець Стю, відволікся на Ел. Стю все ще не відводив погляду та не ховав легкої посмішки від Ро. Підійшов Френк

Френк: джентельмени, дозвольте протерти столик. Може панове ще щось бажають?

Ро звернув увагу на Френка, потім знову подивився на Стю. Погляд Стю далі пустий, але посмішка вмить зникла. Він зіштовхнув руку Ро зі свого комірця

С: Вельми вдячний, але мені час повертатися до роботи. (поставив він ручку у блокнот і захлопнув його). Набридли! (встав зі стільця і направився до своїх апартаментів)

заходячи у двері апартаментів, кинув погляд на музикантів

С: Не звертайте! Продовжуйте грати свою, як там смертні кажуть, псячу музику! (двері зачинилися)

Х: (з почервонівшим обличчям, зведеними ногами та глибоким вдохом промовляє все ще хтивим голосом) Які ж ви хлопчаки невгамовніі!

Ро взяв стакан Стю, принюхався та відчув запах алкоголю. Кинув зі злістю цей стакан у двері апартаментів Стю, а після цього і свій стакан рукою із силою штовхнув на підлогу та розбив.

Р: Чорт забирай. Що цей покидьок замислив, він же ніколи не пив алкоголь?

Х: Уууу, любчику, дай тітці перепочити трішки, а то я зараз знову заведуся від такої експресії.

Ігноруючи Хі

Р: Пробач Френкі!

Френкі: не хвилюйтеся за це пане, я зараз це все приберу. Бажаєте поновити?

Ро на мить погрузився у помисли, аналізуючи всю цю ситуацію

Р: Що? (розгубленим поглядом поглянув він на Френка)

Френкі: Чи повторити вам пане? (перепитав він)

Р: Оу, так, дякую Френку! (уже спокійнішим голосом відповів він)

Музика продовжила грати, Хі вирішила потанцювати, Френк підмітав залишки скла, а камера зближує фокус на обличчі Ро, погляд якого погрузився у розмисли.