Тепер я здобич

Привіт із взаємних читань! ;) Оповідання дуже хороше - я прочитала прям на одному подиху. У вас прекрасна авторська мова, така барвиста й багата. Насправді читаючи, я б була не проти, якби це була якась повість чи роман. Додати сюди більш закручений сюжет, розширити - і чудово! Сподобалися описи, плавний перехід від спогадів про бабусю до сьогодення. Також сподобався момент, коли мама гг сказала щось типу "ну звичайно я допомоги не дочекаюся" чи шось таке - одразу тригерить, бо життєво ;) Цікаво було спостерігати за тим, як спочатку гг вважала всі ці бабусині розповіді якоюсь дурнею, а як стало страшно, то вже сама повірила) І хотіла, щоб бабуся була поряд і дала якусь пораду. Дуже цікаве закічення, незвичне. Єдине, напевно, чого я не зрозуміла: що ж тоді зробила та жінка-відьма? я чогось подумала, що вона захистила квартиру, що гг принаймні там буде у безпеці. А виходить, що ні. В усьому іншому - супер. Дякую!

Вітаю! Дуже дякую за відгук☺️ Це тішить, коли вдалося донести емоції, хай навіть жахи - жанр новий для мене. Ніяково знущатися з персонажів, але тут без цього ніяк, тому я вирішила спершу дати героїні марну надію на порятунок. Жінка-медіум, яка до неї приходила, за задумом мала бути простою шарлатанкою. Мені здається, в сфері екстрасенсів неможливо достеменно дізнатися, чи справді є контакт з потойбіччям, чи показують фарс. Можливо, бабуся героїні справді мала чаклунські здібності, але це нехай залишиться на розсуд читачів. Певно, Ви маєте рацію, з сюжетної точки зору ця лінія нікуди не завела. Я не знаю, чи буду розширювати цю історію, але якщо так, то буду знати, що можна покращити) Ще раз дякую за Вашу увагу до твору та загалом за ініціативу Взаємних читань.