Котигорошко
Котигорошко. Альтернативна версія.
Вже декілька років, щовечора, Змій поспішав додому, бо там чекала Оленка. Він пам’ятав, як вона вперше з’явилась на порозі Чорного Замку. Маленька боса дівчинка у білому платті. «Я чула, у тебе бібліотека гарна. Дай подивитись.» Змій розгубися від такої безпардонності. Він - Нащадок Древніх, кровожерливий та лютий звір, що наводить страх на всі найближчі землі. Про нього люди бояться навіть говорити. А тут, крихітка з блакитними очима, повними цікавості та без жодного натяку на страх. Хоча, поваги трошки могла б і мати…
Змій перевірив кишеню на грудях. Коробочка була на місці.
З самого початку Оленка йому подобалась. Воно й не дивно, адже за останні три тисячі років вона єдина людина, що прийшла до когось зі зміїного племені «НЕ битися». Він навіть ріллю їй зробив. Гладеньку, рівненьку, щоб ніжки не оббивала об коріння в Чорному лісі…
Змій знову перевірив наявність коробочки.
Потім вона залишилась жити в його замку. З того самого вечора, як засиділась у нього допізна, коли обговорювали теорію відносності за келихом вина. Хто ж знав, що брати прийдуть по неї? Та пішла б вона додому. Без проблем. Як ішла багато разів до цього. Але братам хотілося крові. Агресивні вони якісь були. Зате он як гарно помідорчики зараз ростуть. Смачні такі, соковиті.
Коробочка з обручкою була на місці, в кишені на грудях.
Яка ж вона неймовірна, його Оленка! Хай і з людського племені, та розуму має не менше, ніж зміїничі. Та і силу вона має не людську. Заклинання з бабусиної книги опанувала, хоча всі вважали їх втраченими. І з братами своїми допомогла, одурманила, щоб легше здолати їх було.
Змій підлетів до Чорного замку. Прошепотів заклинання та перекинувся в людську подобу.
- Любий, як я тебе чекала! – Оленка кинулась йому на шию.
- Люба, - Змій помітив, що вона чимось стривожена, притиснув її сильніше до себе. – Я вдома.
- Коханий, тут така справа… - прошепотіла вона на вушко. – Тут рятувальник черговий приходив... Прикопаєш? За бурячками… Ми там горошок посадимо…
©Ільчук Л. Т.
Ілюстрації також мої)))
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!