Зміст
  • 1
  • 2
  • 2

    Мар’яно,

    Не злися, що звертаюся до тебе на ти, але я інакше не можу. Перш ніж я перейду до справи, то пообіцяй мені, що не будеш виправляти мої помилки червоною ручкою, бо я справді цього не витримаю.

    Взагалі я думав написати онлайн повідомлення і відправити його тобі. Але тоді подумав, що... Ну... Подумав, що це буде не романтично, тому взяв листок, знайшов ручку і почав писати.

    Тобі напевно смішно. І взагалі ти думаєш, що я з покоління, яке тільки зависає у телефонах, дивиться короткі беззмістовні відео, вживає на кожному кроці модні слова, значення яких саме не знає. Але це не так.

    Але є дещо, чого я не вмію робити. Чого мене не навчили, чого не навчився я сам. І це — говорити про свої почуття. Я не вмію цього робити... І зараз... Я не знаю як сказати, що... Що ти мені не байдужа.

    Бачиш? Я навіть не можу написати цих трьох слів. Таких важливих і таких бажаних для дівчини. Я просто не знаю як. Боюся, що це буде звучати якось не так. Що це буде смішно...

    Я сподіваюся, що ти мене зрозумієш. Насправді, ти єдина зараз людина, яка мене розуміє. Я розумію, що загубився у цьому світі.

    Знаю, знаю. Ти скажеш, що в попередніх реченнях занадто багато повторень слова «розуміти», але я писав щиро. Так як думав.

    Чекаю на твого листа у будь-якому виді.

    З найкращими побажаннями.

    Твій Д.

    P. S. Я сподіваюся, що плітки, що ти йдеш від нас неправда?

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.