Тінь мого пропущеного часу

Автор: Зіняк Олександр 🦊 ТІНЬ МОГО ПРОПУЩЕНОГО ЧАСУ /Оповідання/ Я часто думаю про те, як дивно вимірюється час. Особливо тоді, коли усвідомлюєш: те, що було найціннішим, ти проміняв на те, що давно згоріло й зникло. Я жив між двома світами — тим, який був поруч, теплий і справжній, і тим, що не відпускав мене зсередини. Світ 90-х. 90-ті давно закінчилися для всіх, але не для мене. Вони жили в мені, як шрами: брудні вулиці, виживання, нерви, недовіра, холодні думки, вічне “треба тримати фасон”, “треба встигнути”, “треба тримати все під контролем”. Я ніби йшов вперед, а всередині тупцював на одному місці — у тому сірому, голодному, жорсткому часі, який виховав мене і якого я боявся більше, ніж визнавав і навіть у 2000-х він продовжувався для мене. І саме через цей внутрішній світ я пр