П’єса “Куми і вареники з вишнями”

Головні герої:

Кум Петро, людина що знається на сокирах, тобто м’ясник і любитель голубців приправлені довгоносиками — часто розказує історію з життя як пив горілку з чортом, Тарасом Шевченко і рибою солохою, дивиться квартал по вечорам та мастить на ніч губи маслом і сметаной для профілактики від сглазу

Кум Василь, має ловкі і незаміними пальчики по словам кума Петро в справі бухгалтерськой, вміє грати на флейті коли випасує свою козу на ринку серед шляпок,, з козой стосунки побратимські, разом били москальські газети ногами та топили ними взимку піч, дивиться варьятів, притримуєтся ліберальних поглядів с приводу квашеной капусти, плював на мнєніє баби Галі.

Вареники з вишнями, трохи кислуваті але якщо мекнути то навіть трохи цукору і забагато якби

Горілка котра помре в першом і останньом акте як незамінимий другорядний персонаж

Тютюн і табак, два кореша акробата

Кіт Ліліпут, Біс Хромоножка, ікона мейд ін чіна миша господиня та рушнички/картини кума Петр маслом і сметаной на холстах — спостерігачі а можливо і зовсім не попадуть в кадр. Хтозна.

Акт перший і останній

Кум Петро сидить, чище хлебальник банановой масочкой со сметаной, ібо сметану любить а зла відьма жінка завела чоловікові звичку розслаблятись дивними процедурами, і тепер Петро ніяк не відвикне. Сама відьма господиня пішла собі в нірку спілкуватись с подружками і дивтись холостяк в гріндері.

В оселю заходить кум Василь — в руках тримає миску з варениками та книжку з одеськими анекдотами.

Кум Василь:

— Куме, диви-но якого сальца мені кубьєта прсилала з Кийова — коханка між іншим, моя кума!

Кум Петро:

— То котра і моя коханка теж?

Кум Василь:

— Та, вона сама! Після операції по зміні статі не впізнати людину — така файна кубьєта виявилось її бо! Та ще й відьма… Хто б імг подумати, я в цих гендерах не розбираюсь…

Кум Петро:

— Тебе закенселять в нашой хаті, якщо не розберешся. А поки давай глянемо на тую красу що ти приніс — на смак попробуєм на ощуп і на парфум.

Кум Василь,беручи один вареник під носа:

— Та ти не сормся, миленький — пахне воно, як піп під час спасу — смачно до упаду!

Біс Хромонжка, чистячи башмаки кумові Петро, піднімає очі:

— Та хоч Бога посоромтесь, так говорити про попа. Свята людина, її Бо!

Василь, відмахуючись:

— Та що там соромитись — ну переспали і переспали, ділов то — він мені в карти програв, тож сам запропонува коли пеньондзе не вистачило. Тут бога соромитись тікі одне — дивитися на тії вареники і не їсти! Ото гріх на душу береш, Петро!

Кум петро, облизуючись, і достаючи з старого сапога горілку:

— А я такі візьму гріх на душу, і зраджу своїї жінці тими варениками — бо її бо, вони мене своєї насолодой на небу унесуть як і вона коли на метлі літає — а потім в нірку біжить бо спф, косметичку, подксат і брилю забула.

Куми садятся прямо на пол, з варениками, насипають в тарілку тютюн, кладуть сметани, ставлять гранчаки — чутно звуки хокку хайку реггі кельтська музика та одеських анекдотів. Потім звуки інтернета, стогін насолоди від вареників, знов звуки інтернета віндовс скрепочкі і кавоварки.

Кум Петро, солодко потягуючись видувши в два рила з кумом бутиль:

— Ех куме, зараз би поцьомкатись з кимось би… Даш мені свої губи?

Василь, старанно жуючи вареник:

— НІц тобі і біс вприц, а не губи. Доїдай, бо такого раю більше не буде на землі.

Петро настойчиво лапаючи по п’яні Василя:

— Нє, ну а ти такі дуру даєш, дає поцілуватися як в старі добрі часи…

Васил знову дуже старанно їсть. Аж за двоїх.

— Знаю я тебе куме — як в минулий раз — спочатку поцьомкатись, поітм греческа міфологія, потім чікі дрікі і на ранок тебе жінка ругає що ми знову танцювали риба з раком — я ж тебе знаю.

Петро дивися на Василя, п’яним широким тетарально гамлетовським жестом демонстративно забирає останні вареник і давить либу

— А ти такі попробуй відбири — я ж так просто нє, і тікі за взаємной згодой. Ти Васильку полюби мене такого який є, я тобі долг в п’ять гривень прощу…

Кум Василь спокушено дивиться на вареник і думає про долг в п’ять гривень.

— Ото біса клятий ти, Петро… а дорами поітм улюблені подивимося?

Кум Петро, з вареником во рту ловко розмовляючи:

— Подивимося.

Господиня Миша до своїх колежанок відьом і пацючек, сидячі біля входу в нірку і роздаючи три де окуляри:

— Січас начньотся гей порн, спектакль в трьох актах — не росходимось, самоє інтєрєсноє починаєтся коли вони грають наперегонкі під хокку.

Бутилка горілки опустошенно дивиться в сторону. не в силах пережити екзистанційну кризу.

По тєліку йде колаборація варьятів і кварталу.

Занавес.