“ Тріщина в фундаменті” - про те, що те, що сталося, зруйнувало основу їхнього спільного світу
Квітень 2025 року. Військове стажування підходить до кінця. Квитки на потяг куплені, завтра їдемо. Лишається одне питання, як дібратись на полігон, якщо наш потяг прибуває за 20 хвилин до від'їзду автобуса, який має забирати курсантів на полігон? Навіть якщо ми встигнемо на автобус, в нас лишається проблема з речима, які лежать на гуртожитку, але будуть такі необхідні на полігоні. Ми з подругою придумали залишитись у Львові до понеділка. Одна ніч у Львові, яка перевернула моє життя з ніг на голову.
Потяг прибув на станцію “Львів”. Я взяла таксі і поїхала на гуртожиток, там мене вже чекала дівчинка з іншої групи, яка повернулась зі стажування на пару годин раніше. Ми почали збирати необхідні нам речі, щоб завтра забрати їх з собою на полігон. За день до приїзду у Львів я домовилась зі знайомим, який має власне авто, про те, що він завезе нас зі Львову на полігон, тому що він курсант і так само має їхати. Чому саме з цим знайомим? Елементарно, ми мали на картах гривень по 100 у кожної і не могли дозволити собі витратити їх на проїзд з кимось іншим з курсу, хто міг би підвезти нас за певну суму грошей. Краще б витратили і сиділи з нулями на карті. Ця безкоштовна поїздка обернулася страхіттями кожної ночі протягом місяця.
Раніше в тексті я мала вказати той факт, що я дуже довірлива і до останнього не вірю в те, що люди можуть мене скривдити. Людина, яка мала везти нас на полігон, назвемо його Фігурантом, запропонувала переночувати нам у нього вдома, аргументуючи це тим, що він живе на околиці Львову і нам доведеться прокидатись в 4 ранку, щоб зібратись і дібратись до нього. Пишучи цей текст я розумію, що це виглядає як щось нездорове і не викликає довіри, але хіба я думала тоді? “Люди ж не можуть мене скривдити... “а зараз ти так само думаєш, наївне дівчисько?” - промовляю я собі в голові кожного дня після того випадку.
Отже, ми таки приїхали туди. Нам на зустріч вийшло двоє хлопців. Вони були п'яні, але ми тільки посміялись з цього, все-таки вихідні, відпочинок, це нормально. Ненормально тільки залишатись там, де є потенційна небезпека для твого життя і здоров'я. Добре, погоджуюсь, я ненормальна.
Спочатку все було доволі адекватно, якщо розглядати їхнє ставлення до нас та фрази які вилітали з їхніх уст. Якщо не зважати на безлад в квартирі такий, ніби ураган мав знести цю квартиру. “Але це хлопці, в них порядку не буває, не варто надавати цьому особливої уваги”. Я дуже хотіла їсти, адже за цілий день ніц не потрапило в мій шлунок. Ми з подругою зварили хінкалі, це єдине, що було в морозильній камері. Фігуранти пили, хоча і без того були достатньо п’яні. Ми ж не пили нічого і вирішили не зупиняти фігурантів, сподіваючись на те, що невдовзі вони заснуть і ми будемо в безпеці. Якби ж я знала чим це все закінчиться. Дивлячись на те, що пити фігуранти не припиняли і не лягали спати, ми з подругою вирішили вкласти спати хоча б одного з них, того, який був п’яніший. Вкладати його спати пішла я, тому що це був мій знайомий. Він ліг на ліжко, а я сиділа збоку, інакше він відмовлявся. Наступний його жест мене налякав. Він поставив свою руку мені на талію, я в ту ж секунду її прибрала і почула як закриваються вхідні двері. Фігурант номер два покликав подружку прогулятись, щоб трошки розвіятись. Так, вони пішли з квартири і я залишилась один на один з фігурантом. Він взяв мене силою, так так, ви все абсолютно точно зрозуміли. Він заламав мої руки, скрутив мене в клубочок так, що я не могла рухатись і закрив рота рукою, щоб я не кричала. Мені насправді дуже важко це описувати, тому інтимних подробиць того, що там відбулось не буде. Він зґвалтував мене і ліг спати, а я сіла і тихенько плакала. Подруга, яка була зі мною в тій квартирі нічогісінько не знала, тому що я не сказала. Ми залишились там на ніч, я вирішила, що якщо це вже трапилось, то гірше не буде, а на полігон їхати треба. Та і якби я в 12 ночі сказала, що ми маємо тікати, то довелося б пояснювати ситуацію, яка трапилась, але я не була готова до такої розмови. Наступного дня я написала своєму хлопцеві, що ми маємо закінчити стосунки. Я почувалася брудною, використаною, останньою падлюкою, яка мала секс на стороні перебуваючи в стосунках. Причину я не розказала, сказала тільки що ми не підходимо один одному і не можемо бути разом, а він дуже і не сперечався. Після цієї ночі ще з тиждень часу мені снилися жахіття і я пила заспокійливі пачками. На другий день після того, що відбулось я почала боятись, що можу бути вагітна. Грошей я так і не мала, тому позичила їх в сестри, пообіцявши, що потім поясню ситуацію. Протизаплідні таблетки мені купила інша дівчинка, яка на той момент була у Львові у звільненні. Мені довелось розповісти про ситуацію, тому що фармацевт запитав її про останній статевий акт. Отже, грошей я не маю, адекватного морально-психічного стану теж, бажання жити покинуло мій мозок, серце розірване на мільйон шматків, кохання так само я більше маю. Залишилась я, заспокійливі і борг перед сестрою.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!