Дух свята

Сантиметр за сантиметром чіпкі пальці у хутряних рукавичках впиралися у стики між цеглинами, опускаючи масивне тіло вниз до вікна. Надворі шалено сніжило, промерзлі скалки криги впивалися у товсту мішковину, що служила Колекціонеру одягом. Лютий вітер завивав, здіймаючи білосніжні вихори, брязкаючи цілою купою ключів на шиї незваного гостя та силкуючись відірвати його від стіни. Та зимова пісня завірюхи тільки приховувала шум рухів Колекціонера, замаскованого темрявою і шаром снігу на тілі. А хватку шести рук розірвати було майже неможливо.

Колишній Ключник Верховного майстра тепер він став вигнанцем. Життя втратило колишній сенс, а єдиною втіхою стало збирання і нагромадження різного цінного і просто красивого добра у власному світі-комірчині. Та попри накопичені гори, він не відчував і краплини щастя. Скарби видавалися мотлохом, їх пошуки - марнуванням вічності. Якоїсь миті Колекціонер захотів просто все викинути. Але так повестися з речами, котрі він знаходив по різних світах, користаючи зі своїх ключів від Брам. Нізащо!

Вкрита інеєм шибка опинилася перед обличчям, схованим від холоду за темно червоним мішком з вирізами для восьми очей. У кімнаті панувала святкова атмосфера. Посередині стояла висока пухнаста ялинка, обвішана численним прикрасами. Барвистий дощик висів на усьому, до чого могла дотягнутися дитяча рука. На рожевому дивані, сховавшись під теплою ковдрою, дрімала білява дівчинка. Вона збиралася побачити, як з’являються подарунки під ялинкою. Але сон швидко зморив крихітку.

Від одного доторку бронзового ключа вікно миттю стало проникним. Довга рука потягнулася до численних кишень, застебнутих ґудзиками, які вкривали усе тіло істоти. Вправні пальці дістали зі сховку невелику скриньку. Колекціонер обережно відкрив кришку і зсередини залунала таємнича музика. Крізь стінки полилося світло, розкидаючи барвисті візерунки стінами. Гість поклав дарунок біля підніжжя вічнозеленої красуні, не раз бачив як це робили в інших квартирах.

Колекціонер підморгнув сплячій і подряпався стіною. На скельцях захисних окулярів заблищали міські вогні. Його запасів було достатньо для усіх. А єдина святкова ніч така коротка.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.