Врятувати світ.

озділ 1. Загублений шлях

– Я, Ліанель Морена, і я обіцяю, що, знайду те, що врятує нас усіх..

Темна ніч. Нікого нема. А мої останні слова так і відлунюються в моїй голові. Я пам'ятаю кожного, кожну, я пам'ятаю всіх - хто тоді дивився на мене очима, сповненими натхнення та віри. Люди дали мені право врятувати їх, хоча самі не усвідомлювали, що саме діється у світі.

Я теж цього не знала і не знаю досі. Лише те, що маю вказати цим людям шлях.

Мені не спалося, не хотілося покидати цей світ та йти у царство сну. Ні, я потрібна тут. Я потрібна цим людям, які відчували мою допомогу.

Моя кімната і зараз була дуже теплою - можливо, моє тепло всередині не давало мене зламати. Думати про те, що наші емоції зможуть покращити наше самопочуття давало мені сили, і все, що я хотіла - це дати цю силу іншим.

Але хто я? Не месія, не ангел, я просто смертна, та я не можу стояти осторонь тих, хто справді страждає. І люди дали мені цю можливість, адже так?

В повній тиші я відчуваю гордість за себе, і хоч зовсім не знаю, як мені все це зробити, та чомусь я вірю у себе. Хоч колись, хоч за щось, але зараз по моєму тілу солодко розтеклося почуття впевненості.

Я пам'ятаю, як обвела кожну людину в залі своїм боязкий і в той самий час сміливим поглядом. В цей раз я не хотіла нікому нічого доводити, хіба що самій собі - що зможу врятувати всіх їх.

Ні, цей світ зовсім не гине і ніякий астероїд не плине на нашу Землю. І ні, нас не захопила зла чаклунка.

Я хочу врятувати цей світ від самих людей.. Від того, що ховається за кожним із них, що ховається у їхніх душах..

Мені здається, що кожна людина має у собі і світлу і темну сторону, а також ту, яка здатна знищити навіть саму себе. Бува, люди не контролюють емоцій і це шкодить їм, і шкодить світу.

Я пообіцяла, що врятую їх, але все, що вмію робити я - це писати вірші.

Писати вірші.. Це завжди було моїми хобі.

Я задумливо спрямувала свій погляд крізь зачинене вікно, роздумуючи над новою ідеєю для вірша. Так тихо і спокійно.. Тепло на душі, і мов усі погані думки згасають, мов перестають діяти на мене. Всі сплять, а я лиш роздумую над тим, як можу змінити світ..