2
Всі одинадцять років ми були запеклими ворогами. Ми вдвох мріяли стати айдолами і разом працювати над тим, щоб це стало реальністю, тож ми мусили перетинатися час від часу.
Після того, як Сумін пішов з нашої компанії і переїхав з нашого району я не бачив його років так сім. Я думав, що він переїхав в іншу країну або ж взагалі на іншу планету. Враховуючи його ненависть до мене, він би так і зробив.
Я думав про нього інколи. Особливо, одинокими вечорами, сидячими на балконі та вдихаючи свіже повітря, я думав лише про нього. Де він подівся? Чим він займається? Які в нього хобі? Чи сильно він змінився? Чи думає він про мене теж? Так я проводив свої вечорами приблизно 7 років в підряд, аж до дня Х.
Цей день я ніколи в своєму житті не забуду. Це був березень і нам вже було по вісімнадцять років. Я так і продовжував працювати, щоб досягти своєї мрії в тій же компанії. Хоч моя компанія й не була надто популярною, але цим хлопцям можна довіряти, з ними я відчуваю стабільність і наш генеральний директор просто неймовірна людина. Тож покидати таких хороших людей заради популярності, але жахливого ставлення до трейні я не хотів. Ми всі перебували в кімнаті хореографії, коли в наші двері різко постукали.
- Хлопці, можна вас перервати? - запитав Джемін, заховавшись за дверима
- Так, звісно. Що сталося? - відповів Джіюн, лідер нашої групи.
- У мене для вас є новини. Для когось вона погана, для когось - хороша. Вирішувати вам.
- Гаразд, - погодилися ми, дивлячись один на одного зі страхом в очах.
- Якщо швидко та по суті, то популярна компанія, наш ворог номер 1 - збанкрутувала. Тож наша компанія запропонувала деяким трейні перейти до нас, за деяких навіть довелося заплатити трохи грошей. Тому з наступного дня ви будете тренуватися разом. Поки точно не можу сказати чи будете ви дебютувати разом чи ні, нам потрібно подивитися на наш синхрон, на ваші взаємини та інше. Не бійтеся, нікого ми ображати не будемо, постараємося прислухатися до кожного, тож можете раз в тиждень звітувати про все, що коїться.
- Ого, вау. Якось занадто багато інформації за останні 2 хвилини, - відповів Джіюн, поки всі інші полізли в телефони, щоб знайти якусь інформацію про LOU Entertainment, бо всі ще з першого речення зрозуміли про яку компанію йде мова.
- Можете не шукати нічого, ніякої інформації щодо цього ще немає. Ми зробили це по-тихому. А інформацію про банкрутство вони опублікують лише наступного тижня, - повідомив Джемін, - тепер можна завести сюди новеньких? Сьогодні просто познайомитеся, а вже завтра почнете працювати разом.
- Так, без проблем.
Моя челюсть відвалиться через 10 секунд, але я цього ще не знав. Хлопці почали по черзі заходити, я майже нікого не бачив раніше, але останнього я дуже добре знав. Я витріщився на нього, а його обличчя скривилося.
- Ви ж обіцяли, що ми не зустрінемось? - збожеволівши, закричав Сумін.
- Я знаю, Суміне, але він один із найкращих, ти - теж. Ми не можемо вас розділити і не навчати одночасно. Можливо ми спробуєте трошки спрацюватися, обговорити все і ми тоді вирішимо що робити. Ми ж не змушуємо вас зараз дебютувати разом та поводитися як найкращі друзі.
- Я сказав, що я не буду з ним ні працювати, ні бачитися, ні розмовляти, - твердо наполіг він і вийшов з кімнати, стукнувши двері так, що Джіюн подумав, що всі дзеркала в кімнаті посипляться.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!