Самісіньке лігво роботів
Розділ 1: Я сидів з другом та пив чай, розмовляв. І тут: коли я сказав що життя це симуляція, то все подумалося та світ почав лагати. І я зрозумів, що я сказав правду, за мною йшли якісь люди в чорному, та взяли мене. Я зрозумів що це поліція ,та почався поліцейський допрос, вони почали питати як я дізнався, а я кажу правду. Вони посадили мене, а потім мене хтось врятував. І почалась розмова, а потім сталося це: я прокинувся в картонній коробці та побачив що я в комп'ютері, де всі сплять. Я пішов на світло внизу і мене зустріли ті самі люди які врятували мене. Розділ 2: Ось їхні імена: Лемон, Мірсус, Рабус та Майк. Вони сказали що всі люди сплять в таких коробках, щоб підтримувати енергію в комп'ютерах. Бо цей світ захопили роботи, й захотіли зменшити та приспати людей. Я спитав чому вони так зробили. Мені відповіли так: Стів, людям невідома ця інформація, тому я не можу сказати. Тоді я зрозумів що роботи це не просто машини, це як люди тільки електронні. Розділ 3: Ми прийшли до корабля Лемона де почали всю працю, ми почали слідкувати за поведінкою мікроботів. Які захищали приспанних. Потім Лемон почав демонструвати новий світ: він був весь роботизований та зруйнований. Не такий як в 2020 році, який я звик бачити. Розділ 4: Мене почали знайомити зі світом 2222 року. Всюди були роботи та заводи техніки та найвища драбина яка підтримувала інтернет (там також були приспанні).
Кінець першої частини
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!