Крапки з комами

3317
Публікація: 05.08.2022
Вірш
Завершено

Своє серце забула я вдома

Під подушкою чи під ковдрою.

Старанно лишаюсь бадьорою,

А в житті моїм крапки з комами.

Далі буде якесь продовження,

Тільки тема назавжди зміниться.

Чорні хмари колись розійдуться,

А за ними - сонця народження.

Нині я безсердечна статуя,

Усміхатись скульптором навчена.

По щоці сльоза непробачена:

Моє серце сидить за ґратами.

Мій дім став для ігор ареною,

Де брехня вигадує правила

І ллє кров для свого диявола,

Радіючи, виє сиреною!..

Я кричу! Та не маю голосу,

Мене розриває ненавистю.

Як у світі могло так статися?

Чи буває настільки болісно?..

Усміхаюсь. Без серця і розуму.

Усміхаюсь. Навчена, змучена,

І засмічена, і засмучена...

У житті моїм крапки з комами...

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі