Весна заблукала

Обережно. Непомітно.

Скрадливий поступовий рух сонячних промінчиків в напрямку кучугурів набирає сили і розширюється, захоплюючи дедалі більше біло-тьмяного простору.

Ранкові зміни бентежать повітря, перехожих і зиму.

Лапки горобців стривожено опиняються в краплинах - і пташки спурхують до найближчого гілля. Споглядають, схиляючи голівки, як вулиці поступово захоплює перехід до біло-сірих зебрових смужек і хаотичних плям.

То тут, то там з-під залежів снігу збігають ще невпевнені струмочки.

То там, то тут перехожі перестрибують калюжі і ніяово струшують ноги. Достоту як горобці.

Машини вже сміливіше долають частини дороги, раніше вкриті тонким шаром підступної криги. Вищать від захвату гальма.

А ось, відкрита широкому сонячному погляду, розкинулась на узбіччі автостоянки галявина голої землі, що вже пнеться грудьми до тепла. Готується до вбирання весни - і пробудження паростків з насінин, що снили теплом всю зиму.

Міста нарешті дісталась весна.

07.03.2026