Іван Рамзеско — Франгипет. Сфінкс constriktor
Анотація:
Третя частина чотирилогії Франславського циклу.
На одній з величних пірамід Франгипту жив собі звичайний сфінкс, якого люди так і прозвали — сфінкс constriktor. Незвичайного в ньому було хіба що прагнення дати людям знання, мудрість.
***
Герман Гольдхеопс в короткі відвідини Франслава боявся ночувати вдома. Там, біля ліжка, висіла картина, від споглядання якої він спочатку не міг заснути, а потім йому снилися жахіття, від яких він був змучений недосипом, а найперше, наляканий. На картині був зображений сфінкс constriktor. Перед сфінксом вилася змійкою довга черга людей, з яким сфінкс ділився мудрістю, відповідав на їхні питання. Герман боявся, що колись хтось щось спитає проти нього.
***
— Яке в тебе питання, Бенедю?
— Та ось хочу взнати як робітники могли б протистояти утискам і малій платі...
...Леон ще дужче здивувався, почувши тоту мову від Бенедя, котрого він уважав досі зовсім простим, ні о чім не думаючим робітником.
— Відки ж ви набралися такого розуму? — спитав Леон.
— Та що, прошу пана, — сказав Бенедьо, — у нас, у місті, заведено питати, то я й тутка так питав. Се не мій розум, куди мені!
***
— Що тобі, Неферрифко?
— Як зробити мільйонера тисячником?...
***
XVI
Леон прикусив губи на ті слова, — Германова різка відправа вколола його дуже, але він чув, що не може на неї нічого відповісти, і мовчав.
— Я ще раз кажу, — говорив далі з притиском Герман, — платилось їм замало! Ми тут прецінь самі свої, то ми можемо до того признатися між собою, коли нам іде о то, щоби пізнати причину тої бунтації. Хіба ревуть воли, як ясла повні? [1] Розумівся, інша річ — признатися до того ту, самі перед своїми, а інша річ — говорити щось подібного перед ними!
***
— Леоне?...
...А Леон відійшов радісний, почуваючи себе бог зна яким лібералом, котрий ось, мовляв, заохочує робітників до дружності і самопомочі і так безконечно вище стоїть над усіми тими “халатниками” франславськими, котрі в робітницькій самопомочі видять бунтацію та небезпеченство і зараз готові, мов ті курята, ховатися під крила жандармів і поліції. Ні, пора і їм пізнати, як то йде в світі, пора й Франславові мати свій робітницький рух, — розуміється, легальний, смирний і розумно керований робітницький рух! І за сим ліберальні думки Леона пішли гуляти в далеку далечину, йому мріялося, що ось уже недалеко тото славне “збратання капіталу з працею”, що воно почнеться не відки, як іменно від Франслава, і що в історії того збратання, первішою і найважнішою, бо вихідною, точкою буде його розумна і ліберальна розмова з Бенедьом і заявлена в ній прихильність до нового робітницького руху.
Леон уявляв, як він на рівних розмовляє з робітниками, вони його кличуть батьком, а як почнуть виступати проти, то ні його, ні його нафтарню не чіпатимуть, і роботу не полишать. [2]
Коментарі:
[1] П.Мирний: Яковичу? Справді? “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
І.Франко: Ой, Яковичу, недогледів. Все, виправив: “Адже ж воли не ревуть, як ясла повні!”
[2] І.Франко: Михайле? Справді? “Ліберали не винні”?
М.Коцюбинський: А я ж думаю, що щось не те. Все, переписав: “Коні не винні”.
І.Франко: Іване, що це було?
Іван Рамзеско: це було... це...
(шепіт Наталки): це був мешап. Мешап
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!