Панда Сранда (переклад з польської)

Гігантська панда це ледащо, нероба і недолуга мати. Щойно людина подумає, що гірше вже не може бути, як панда каже: «Потримай мій бамбук», — і починає вивалюватися в лайні.

Як тільки назовні холоднішає, панда приступає до податкової перевірки, тобто винюхує якесь лайно, до якого можна причепитися. Як тільки знаходить його, то мажеться ним так ретельно, що перестає нагадувати корівку, а починає нагадувати ведмедика з шоколаду Lindt.

Вчені назвали це явище HMR — Horse Manure Rolling, тобто валяння в кінському гної, бо «політика» була вже зайнята. Справа не в тому, що свіжий кінський гній теплий, хоча так і є, про що знає кожен шанувальник зимових перегонів на санях. Китайці виявили, що речовини, які містяться в ньому, діють як антиментол і забезпечують тепло на клітинному рівні.

Кожен HMR, тобто гівноваляння, складається з п’яти етапів:

1. обережне обнюхування калу,

2. потирання щокою об гній,

3. валяння в ньому,

4. ретельне втирання лапами екскрементів у кожну частину хутра,

5. роздуми над тим, чому цей чувак із блокнотом підглядає за тобою під час гівноваляння.

Коли китайські вчені беруться за роботу, вони не задовольняються будь-яким лайном. У даному випадку вони досліджували тему протягом 12 років, охоплюючи поведінкову екологію, хімію запахів та молекулярну нейрофізіологію, тобто купу різних дисциплін.

Аналіз даних з камер виявив дві чіткі закономірності. По-перше, панди валялися виключно в прохолодні дні — зазвичай від -5 до +15 °C. Бо коли тепліше, то це не потрібно, а коли холодніше, то лайно кришиться і болить.

По-друге, панди були вибагливі. Їх цікавив лише свіжий гній, не старший десяти днів. Старіші купки ігнорувалися.

Вчені проаналізували хімічний склад лайна і виявили, що свіжі екскременти багаті на дві леткі сполуки: бета-каріофілен (BCP) та оксид бета-каріофілену (BCPO). Обидві сполуки зазвичай містяться в рослинах, а потім протягом деякого часу у конях. Оскільки ці сполуки є летючими, вони досить швидко випаровуються, і тому панда крутить носом, відчуваючи запах купи-пенсіонерки.

Гівняна магія починається на молекулярному рівні. У шкірі ссавців — до яких належить панда, хоча вона більше нагадує рухливий гриб-дощовик — міститься рецепторний білок під назвою TRPM8. Білок діє як рецептор холоду і змушує нас мерзнути, коли холодно, або коли тепло і дме вітер.

Ментол у зубній пасті або жувальній гумці активує цей білок і змушує нас відчувати холод. Кінські екскременти, у свою чергу, блокують рецептор, і нам стає тепло «по-людськи». Адже люди мають на шкірі ті самі рецептори, що докладно пояснює, чому Тарзан ніколи не мерз у самих лише стрінгах.

Ну добре, але чому панда не може просто лягти спати, як нормальний ведмідь? Тому що в процесі еволюції вона вирішила харчуватися виключно бамбуком, який майже не містить жиру. Панда не має можливості накопичити запаси на зиму, звідси й беруться її гівняні ідеї.

А також із спостережень за людьми. Адже панд, що качаються у лайні, виявили в горах Цінлін поблизу шляху, яким протягом двох тисяч років мандрували купецькі каравани. Тож у панд було чимало часу, щоб навчитися, які вигоди дарує – чи, в цьому випадку, розсипає – торгівля. Попереджаючи можливі запитання: я не маю уявлення, чи слово «купець» походить від того, що залишали на шляху коні, чи від якості товару, який вони везли.