Білі птахи...

Павло Івановичу, - несподівано запитала єдина дівчина серед стажерів, що мовчала до цього часу, - а чому майор сивий? Адже йому ще немає й сорока. Вибачте, - раптом знітилася вона, - це, мабуть, не наша справа. - Чому ж не ваша, - усміхнувся Лунгін, - ви зуміли помітити важливу деталь, а в нашій роботі немає дрібниць. І найдурніші питання часом є тією ниточкою, з якої і розмотується клубок. А чому сивий...
21225
Публікація: 14.04.2026 - 14.04.2026
Повість
Завершено
Сторінок: 20
Символів: 29 408