Розділ 2

Хлопці стояли на дорозі. Влад випалював вже другу цигарку, а Ваня намагався зловити зв'язок.

- Ти ж покинув курити? Аліна буде не в захваті, якщо дізнається, що ти знову палиш, - розмахуючи руками, мовив він.

- Якщо ти нікому нічого не скажеш, не дізнається, - фиркнув він. - І взагалі, зараз дуже не приємна ситуація. Маю повне право.

Вже годину чоловіки намагались виїхати з цього місця. Автівка перший раз у житті підвела Ваню. Це дуже злило його, бо все, що було у цій глуші це ліс та траса, де й трактор не проїде. Хіба, що раз у сто років!! Він досі не розумів, чому його дружина обрала саме Київське море для святкування свого випускного. Винна у всьому цьому Аліна, а страждає він...

- Не один ти знервований через це все. Але я хоча б намагаюсь нас звідси витягти.

- Все, що ти робиш, це колупаєшся в телефоні. Зараз все вирішимо і без нього, - Влад викинув цигарку та попрямував в сторону дороги.

- Що, плануєш заманювати машини своєю фігурою? Чи голосом, як русалки? - засміявся Ваня. - Я тебе засмучу, тут навіть лось не пробіжить.

- Досить сміятись!! Зараз все буде. На мою красу завжди злітаються найкращі дівчата.-І, як по зову серця, під'їхала досить велика автівка. Скло було затоноване, тому Влад не бачив, хто там.

- Ось бачиш, зараз вилізе звідти якась краля та довезе до наших дівчаток, - посміхнувся він.

Але скло відхилилось і звідти на них дивився... Хлопець. Ваня повалився зі сміху.

- Тааак, чудова краля. Ну, а що. Теж гарний. Ти обережно, Аліна ревнувати буде.

- Що у вас тут сталось? - запитав чоловік, що сидів за кермом. Поряд із ним сидів ще один хлопець.

- Нам потрібна допомога - ніяк не можемо виїхати звідси, а з'язку немає.- Пояснив Влад.

- Подивимось..- водій та його пазажир вийшли з автівки і потиснули руки.- Я Тімка, це Сашко, зараз спробуємо у вас щось вирішити.

З машини виринула ще одна дівчина. Мила та дуже мініатюрна. Вона уважно розглядала Ваню.

- А що сталось? - запитала вона.

- Хлопці попросили про допомогу. Зараз владнаємо. Почекай поки в машині. Це, до речі, Надя, - пояснив Тімка.

- Дуже приємно. Я тоді поки напишу Ірі, що ми запізнимось.

Хлопці разом підійшли до зламаної машини Вані і, відкривши капот, декілька хвилин там копирсались.

- Тут не розберемось,- мовив Тімка.- Давайте ми машину дотягнемо на місце, і там будемо вирішувати причину. Ви куди прямуєте?

Коли Влад пояснив їх напрямок поїздки, хлопці здивовано переглянулись:

- Знайома адреса...- подумав Саша,- адже саме там має вести зйомки Юля..

***

Дівчата і Макс сиділи в залі за одним із столиків.

- Отже...- серйозно мовила Юля, обводячи поглядом своїх знайомих, особливо Аліну, яка досі сиділа віддалено від інших і підозріло позирала на Іру з Максом, - закохана парочко, пояснюйте, що ви таке тут робили. Ну, гаразд Ірина, а ти, Макс, як у таке міг вляпатись?

- В сенсі?! Вони, що, не вперше таке творили?- Шокованим голосом вскрикнула Аліна, як Каріна сиділа, ледве тримаючись, аби не зареготати. Так, бідна Алінка добряче перелякалась і не довіряла цим втергачам, навіть скоса поглядала на Юлю.

- А, що я? Не допитуй нас, як якихось старшокласників, це Іринка винна.

- Відколи це ми своїх здаємо, а? - Дівчина штурхнула під бік хлопця і, врешті, зиркнувши на серйозну Юлю, пояснила, - я ж мала право забрати звідси свої  речі... Загалом, це ще один мій дім. Це будинок мого тата, який він здає в оренду. Я певний час тут перебувала, доки батьки не повідомили, що повинні поселятись нові клієнти. Я у поспіху виїхала звідси, забувши дещо. Коли ми з Максом зустрілись, то вирішили повернутись і швидко все забрати, але помітили, що в дім вже заходили дівчата, тож вирішили тихенько пробратись і непомітно все прибрати.

- Це була не моя ідея! - Буркнув Макс, відчувши на собі вбивчий погляд Юлі.

- Ми просто не хотіли вам завдавати клопоту своїм приходом, та коли залазили, я спіткнулась і Макс впав разом зі мною. Ну а далі нас помітила ти. - Дівчина кивнула на Аліну.

- Вибач, ми не думали, що ти так перелякаєшся, та ми і не знали, що саме тут ти, Юля, будеш працювати. - Макс похилив голову.

Каріша не витримала. Регіт розлився по усій залі:

- Я пробачаю. Як таке можна не пробачити?! - Її сміх не припиняв відлунюватись. Аліна також сказала, що пробачає, хоч нагородила пару лиш короткою усмішкою. Юля, побачивши, що їх клієнтки не обурені, сама усміхнулась.

- Добре, що все так кумедно закінчилось... - і мовила тихіше, - ох, ви потім від мене отримаєте!

Іра і Макс понурим поглядом кивнули.

- А де усі? Чому ще нікого нема? - Запитала Юля в Іри.

- Мені Надя писала, що вони затримаються, бо в них якась поломка.

- А це, що, не уся ваша банда?- Запитала Каріна в Юлі.

- Ні, ось-ось повинен приїхати мій хлопець з друзями, він має мені допомогти з обладнанням. А ось друзі повинні були просто відпочивати з вами! - Гаркнула вона на Іру з Максом.

- А, можна поцікавитись, що у вас надумується?- Запитала Іра.

- Випускна вечірка. Ми повинні все прикрасити і організувати до початку свята. - Розповіла Алінка.

- Випускний?! Клас, ото гулянка буде! Ой, та тут таке можна влаштувати! Дозволите, ми вам допоможемо? - Іра набралась неочікуваної енергії. - Я ж тут кожен закуток знаю, і смак у мене є! - Каріна розгублено кивнула. - Чим більше рук, тим швидше робота зробиться, еге ж?

Іра побігла до пакунків з речами, і Каріна за нею. Аліна була в шоці. Проблалася в дім, ледь не до смерті налякала її та ще й влаштувалась порядок до їх свята наводити! Макс безневинно звів плечима, ніби вже звик до своєї другої половинки, та приєднався допомагати дівчатам.

- Їй взагалі можна довіряти?- Спантеличено запитала вона в Юлі, що стояла і дивилась за тим дійством.

- Спочатку у всіх така реакція на Ірині вибрики. Далі якось звикаєш до її характеру.

- Які хороші в тебе друзі... - Дорікнула Аліна і вирішила змиритись з тим, що дні в неї будуть насиченими, і це ще вона не познайомилась з іншими друзями їх фотографа.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.