Мені погано

Погано... Як можна жити з цим відчуттям, і нікому не говорити про це. А що казати? Що казати, коли я сам не розумію. Я не розумію "чому". Не знаю "що". І живу. Живу, відходжу. Зупиняюсь, втрачаюсь. Час не зупинити. Біль не пом'якшити. Тільки через страждання. Страждання... Навіщо страждати? Ніхто не хоче страждати і так. Є те, що не зупиниться. Те, що не вирішиться ось так просто. Є умови. Для розвитку. Болю. Повільно... І ти б'єшся об стіну, вважаючи, що це нормально. Щось намагаєшся винайти. Все марно. Це замкнуте коло, звідки не вибратись.