For The Republic! (За Республіку!)

Пролог

******

"Давним-давно в далекій-далекій галактиці"

"Мирна епоха Республіки підходить до кінця.

Після тисячоліття миру від останньої великої війни, галактика на порозі нової ери."

"Республіка переживає нечуванну за останні віки кризу."

"Торгова Федерація очолювана неймодіанцями, ввела блокаду мирної планети Набу."

"Занепокоєний поточною ситуацією, Верховний Канцлер Республіки вирішує звернутись до Ордена Джедаїв."

"Поки темні сили роблять свій хід, довгоочікувана можливість перемоги замайоріла перед силами, котрі очікували і готувались останні віки."

******

Величний зіккурат височів посеред галактичного міста.

Галактичної столиці.

Архітектура цієї споруди несе в собі давні традиції минулого, переносячи крізь тисячоліття в сьогодення.

Храм Ордену Джедаїв, центр джедаїв на Корусканті.

На Зіккураті храму височіли п'ять шпилів.

Чотири по краям квадрату давньої твердині джедаїв.

Та центральний, що височіє найбільше з усіх шпилів, займав центр монументальної споруди.

***

В центральному шпилі Храму Джедаїв, місці, де зазвичай збирається Вища Рада Ордену.

Зібрались кілька фігур.

Вони розсілись по місцям, котрі займали на скликанях ради.

Перед ними почала проеціююватися голографічна гуманоїдна фігура, поки вона повністю не сформувалася у тіло Верховного Канцлера Республіки, Фініса Валорума.

Фігура канцлера оглянула джедаїв, відразу після своєї появи.

– Магістри Йода, Вінду. – Фінус Валорум відповідно до сенатського протоколу та ввічливого етикету легко вклонився, гордо тримаючи осанку та притаманно для своєї особи, тримаючи одну руку за спиною, поки інша невербально передавала щире привітання, приклавши її до серця.

– Гранд-Магістр Шан. – Канцлер відразу же перевів погляд на фігуру джедая, повністю замотану в джедайський плащ із накинутим капюшоном.

І лише тінь світла окреслювувала світле підборіддя цього давнього джедая.

Фінус ще глибше вклонився та кивнув розумному.

Котрого привітав останнім серед всіх фігур вищої влади Ордену Джедаїв у момент зустрічі.

При цьому, очі Валорума хоча і приховували свою зацикленість на фігурі маністра Шана, спираючись на тривалий досвід в політиці він цього не показував.

Але для трьох користувачів Сили, було легко відчути крізь призму Сили емоції Канцлера, як би він не хотів їх приховати.

– Канцлер. – Першим із трійки джедаїв, заговорив чорношкірий із раси корунів, у традиційній джедайській робі та коричневому плащу, з обличчям, котре майже завжди залишенне будь якої емоції. – Чим зобов'язана наша зустріч, особливо дивлячись на те, що саме ви закликали нас до цієї розмови? – Задав ініціативу темношкірий магістр, як той хто мав першим прозондувати ціль лідера Республіки, як зарання було обумовлено до зустрічі, трійцею джедаїв. (Відредактовано,)

– .. – Валорум важко, але контрольовано вдихнув та видихнув повітря, перевів погляд з джедая давнини на джедая із стійким та вольовим обличчям. – Мушу визнати, ситуація на Набу та їхня торговельна суперечка із Торговою Федерацією виходять за межі контрольованого. – Назвав головну ціль цієї зустрічі Фініс Валорум, визнаючи перед трьома джедаями неспроможність його канцелярії вирішити цю проблему. – Торгова Федерація вже кілька днів, як ввела повноцінну блокаду Набу і блокує в Сенаті всі можливості вирішення цієї кризи. – Валорум покачав головою після того, як доповнив головний фактор проблеми.

Та невдало від джедаїв приховуючи свої емоції, котрі можна інтерпретувати, як провал себе в політиці та в керівництві Республікою.

Мейс Вінду підняв брову на слова Канцлера.

Магістр Йода дьоргнув своїм довгим вухом та із прищуром подивився голограмі Канцлера в очі.

– Хмм, важкі часи Республіки для наступили, хмм. – Проскрипів голос маленького магістра невідомої раси. – Події, на Набу що, стурбовують раду сильно, хмм, да. – Із співчуттям, важко кивав кожному своєму словові магістр Йода проскрипів старим голосом.

– Но.. – Естафету взяв чорношкірий магістр, чітко та стійко почавши говорити суворим голосом. – Джедаї поза політикою. – Різким голосом додав Мейс Вінду, зустрічаючи погляд голограми Канцлера. – Та Сенатом, останню тисячу років. – склавши руки перед собою в замок, жорстко доповнив свої слова член Вищої Ради.

– Враховуючи те, чим наш орден пожертвував за цю тисячу років. – Холодно, спокійно та із відчутною силою прозвучав голос від закутаного у джедайський плащ розумного. – І те, як ми вирішували кризи, які ставили Республіку на край життя. – Випрямившись та піднявши голову у капюшоні, продовжив Анверус Шан. – Коли ми говорили, ви не слухали, коли ми вирішували проблеми Республіки, ви боялись нашої сили, яка рятувала Республіку, коли ми жертвували та відступали.. все знову повторювалось. – Монотонно, але чітко виділяючи інтонаціями свої слова, продовжив спокійним голосом виговір давній лідер джедаїв.

Коли пролунав голос цього джедая, Фініс Валорум зосередив всю свою увагу на ньому та із кожним його словом він не міг відчувати себе дедалі більш спокійним.

– Ми говорили і вам, і Сенату, що не варто приймати законопроект про оподаткування зовнішніх торгівельних шляхів. – Продовжив свій виговір магістр Шан, демонструючи голосом спокійний та віковий досвід ораторства, але з інтонаціями, котрі легко передають його думку про безглуздість голосування, котре призвело до сьогоднішніх проблем. – Нагадайте, Верховний Канцлер Республіки, що Сенат сказав нам і до яких наслідків це призвело? – Насмішливо закінчив свій виговір питанням магістр, виділяючи посаду Канцлера різким голосом, разом із згадкою Сената.

Тим самим показуючи іронію його і джедаїв щодо Канцлера та Сенату і в якому зараз стані Республіка.

Мейс Вінду, котрий все также пильно вдивлявся в голограму Фінісу Валоруму, внутрішньо посміхнувся.

Майстер мав рацію, Республіка сама собі створює проблеми і як завжди, приходить до них за допомогою.

І вдячність завжди таж сама: стримуванням та обмеження Ордену.

Мейс легко відчув у емоційному інфоплані Канцлера відтінок сорому та відчаю.

Котру Канцлер спроеціював у відповідь на слова Майстра Шана, хоча зовнішньо приховував їх легко, завдяки своєму досвіду в Сенаті та політичній кар'єрі дипломата і Канцлера.

– Гранд-Магістр Шан. – Перед тим як звернутись до давнього джедая, зберігалось кілька митей мовчання зі сторони Фінуса, поки він легенько не поклонився джедаю. – Мені дуже прикро за те, що Сенат не прийняв попереджень від вашого Ордену, та за те що є багато упереджених щодо вашого ордену і більшість знецінює та забуває ваші досягнення. – Дипломатично та із капелькою вибачення Валорум промовив це. – На жаль, я вимушений попросити у вас пару джедаїв, щоб вони стали посередниками і домовились про компроміс із неймодіанцями. – Із занепокоєністю, дивлячись на фігуру Анверуса, повернув головну ціль їхньої розмови, змінюючи неприємну тему розмови.

****

– Чи варто було відправляти Квай-Гона і Обі-Вана? – Із сумнівом запитав Мейс Вінду, увійшовши до келії Гранд-Магістра.

– Це випробування. – Спокійно прозвучав голос від стародавнього джедая, що носив темну робу джедаїв, сидячи на світлому пуфі для медитації, виходячи з тієї ж самої медитації, запрошуючи зайняти інший пуф Мейсу.

– Випробування? – Вигнувши брову у запитанні, перепитав Мейс, коли зайняв місце навпроти стародавнього магістра, вдивляючись в обличчя свого лідера, приховане напівтемрявою келії Гранд-Магістра.

– Наше очікування підійшло кінця. – Відкрив блакитні очі, старший джедай вдивляється в очі Мейс Вінду. – Темрява робить свій хід. – Легка посмішка промайнула на обличчі Анверуса.

– Значить.. – Мейс Вінду без здивування і експресивності, спокійно починає говорити. – Сітхи стоять за Набу. – кивнувши на власні слова, бойовий майстер ордену зустрів погляд блакитних очей свого майстра.

– Да Мейс. – Спокійно підтвердив магістр Ша заключення темношкірого коруна. – Сітхи готувались тисячу років. – Ще раз констактував факт давній джедай, спокійно переглядаючись з Мейс Вінду.

– Як і Джедаї. – Дозволив собі посмішку перемоги темношкірий магістр. – Ми остаточно переможемо їх, коли.. – спокійний з нотами самовпевненості в голосі Мейс Вінду був перерваний стародавнім джедаєм.

– Мій старий падаван. – Важко видихнувши через ніс повітря, нахиляючись вперед, дивлячись в карі очі бойового майстра ордену із виговіром, навчальним голосом почав стародавній джедай. – Що я тобі говорив про сліпу впевненість і твою імпульсивну оцінку ситуації та відповідь на неї? – Повчальним і лагідним голосом наставляв Анверус, молодого джедая.

– Майстер. – Впевнено зустрівши погляд свого наставника, хоч внутрішньо не погоджуючись з надто обережною політикою щодо ситхів свого майстра, був змушений прийняти старий урок із сталевим спокоєм майстра джедая.

– Все такий же. – Ледь посміхнувшись, Анверус покачав головою на свого старого падавана, котрий не може ніяк засвоїти цей урок, як би він не вибивав з нього цю шкідливу рису.

– Чекаємо на повернення Квай-Гона і Обі-Вана. – Заключив стародавній джедай.

– Тоді, підготую все до виконання.– Кивнув на слова свого майстра, молодший джедай встаючи та збираючись йти виконувати те що тільки но сказав.

– Перша ціль. – На виході Мейс Вінду наздогнав голос Гранд-Магістра. – Дромунд-Каас, Темні пророки. – Закінчив холодним та зосередженим голосом Анверус Шан.

Мейс Вінду стримав усмішку очікуваної перемоги і довгоочікуваної можливості протистояти їхньому давньому ворогу прямо.

******