Казка, яка не має кінця

Казка, яка не має кінця

Почалось це у дуже давні часи. Коли ще не існувало країн та кордонів. Коли люди ще нічого не купували й не продавали. А жили родинами й разом вишукували їжу. Рибалили, полювали, збирали ягоди та коріння.

Потім ці родини почали освоювати земельне господарство. Люди помітили, що насіння, яке падає в землю, проростає. То почали розчищати ділянки землі від кущів та висівати зерна в землю.

Коли у цих родин з’явились залишки продуктів, вони придумали обмінюватись ними з іншими родинами.

І саме в цей час, невідомо звідки, з’явився чаклун. Не добрий, не злий. Він почав жити серед людей. Допомагав їм у всьому, часом лікував, часом давав поради у небезпечних випадках. Допомагав полювати, рибалити, збирати ягоди та коріння. Далі брав участь в обміні залишків між родинами.

Та одного разу трапилось те, чого не очікував чаклун. В призначений день зібрались різні родини обміняти свої продукти. Чаклун не отримав потрібного, ні в кількості, ні в якості. Він засмутився, образився. Бо вважав, що люди до нього мали б мати повагу за його дії на їхню користь. Але засумнівався, вирішив перевірити.

Наступного разу все повторилося. І не тільки з ним, ще з іншими землеробами. Тоді чаклун спробував виправити ситуацію. Та коли не зміг домовитись про чесний обмін, дужче розлютився. Та постановив покарати тодішнє людство. Саме на площі, де був ринок для обміну він виголосив:

«Якщо ви, люди, не хочете жити в мирі один з одним, не хочете чесно вести обміни та перемовини, я вас покараю.

Я введу у цей світ гроші. Вводити буду поступово. Кожне покоління буде відчувати їх вплив. Ви через гроші будете сваритись між собою, нищити один одного. Родина піде на родину, край на край. Будуть постійні сварки через землю. З’явиться приватна власність. Прогрес вам буде йти не на користь. Кожне наукове відкриття буде перетворене в гонитву за наживою. Ви, люди, будете намагатись розбагатіти та отримати владу над іншими. Будете йти до цієї мети, не зважаючи на інших. І врешті решт, людське життя перестане щось важити, щось коштувати. Все будуть вирішувати гроші... Між друзями, як тільки мова буде заходити про спільні грошові взаємини, розпочнеться ворожнеча і лють. Ви будете вклонятися тільки грошам, наче вони – то ваш бог».

Промовив це чаклун і зник зі свого місця, так само як і з’явився колись.

Всі про нього й забули.

Йшли роки. Обмін став іншим. Тепер вже обмінювали не тільки їжу, додались одяг, взуття, коштовності, які люди навчились виготовляти.

Знову пройшли роки. З’явились дорогоцінні медальйони, якими вже оплачували за всі товари. Обмін майже пішов у історію. З'являлись перші гроші. Разом з тим, люди продовжували винаходити способи красти та обдурювати один одного. Часто почали через це сваритись. Битись. Навіть, вбивати один одного.

Не дивлячись на сварки, людство почало прогресувати.

Від малих технічних винаходів до гігантів. Швидкими темпами розвивалась наука. Хтось крав чужі винаходи, та оговорював справжніх розробників.

Ті, хто мали більше грошей та коштовностей, перетягували до себе владу. Підкупали інших, хто мав менші статки.

Ті, хто мали ще менший достаток, виконували забаганки багатіїв, щоб заробити собі на життя.

Знову йшли роки. Багаті ставали ще багатшим. Ті, що мали владу, перетворювались у тиранів. Та уявили себе володарями світу. Вони не зважали на простий люд. Заради досягнення своєї мети та збагачення, використовували та нищили той простий люд. Розпалювали ворожнечу між людьми.

Знову щось не поділили. Заколоти. Війни. Потім ще війни. І ще. Люди не щадили один одного. Різали, вбивали, катували. Морили голодом.

Йшли роки.

Нове диво в науці!

Розкрили таємницю атома!

Винайшли атомну енергію.

Мабуть, винахідники, вже мертвими, дуже пошкодували про це!

Але було пізно.

Є ще один засіб маніпулювати світом! Гірший, ніж гроші.

Такого розвитку подій навіть чаклун не передбачив.

Довго тримався світ. З'явилось бажання в ще більшій кількості грошей та ще міцнішому володарюванні. І світ не витримав цього. Не було вже можливості надрукувати таку кількість грошей. Тому залучити вже не мирний атом...

Тиша.

Запах, як після великої пожежі, яка загасилась природним шляхом

Тобто, все перегоріло.

Пройшов час. Багато часу. Вітром роздуло попіл. З'явились нові пташки. Нові дикі тварини. Нова теорія нового Дарвіна про створення нової людини. Ці нові люди почали опановувати землі. Шукати місця для виживання.

Кордонів немає.

Тільки широкі степи та ділянки молодого лісу.

Люди створювали родинні поселення. Разом добували їжу. Рибалили, полювали, збирали різні трави та ягоди.

Трохи пізніше нові люди почали опановувати землеробство. Та обмінюватись залишками продуктів.

Саме в цей час, невідомо звідки, з’явився той самий чаклун. Не добрий, не злий. Він почав знов мешкати серед людей. Знов допомагав, лікував, полював, рибалив, збирав трави та ягоди. Та брав участь в обмінах продуктами.

Та обмінюючись надлишками, знов він відчув, що став жертвою обману...

Грудень, 2025