Немолочай (переклад з польської)

Небо на горі

Кульбаби на лузі

Від думки про понеділок

Крутить мені в пузі

Давайте розберемося раз і назавжди. Кульбаба це не молочай, а молочай це не кульбаба. Так, обидві рослини виділяють густу латексну рідину, яку неможливо випрати з футболки, але вони такі підступні незалежно одна від одної. Кульбаба відрізняється від молочаю тим, що має одиночне, безлисте стебло з одним жовтим суцвіттям на кінці. Молочай же має стебло з кількома квітками, листям і прагне смерті всього доброго та благородного.

Оскільки з екзистенційними питаннями ми вже розібралися, перейдемо до того, що кульбаба це жовтий психопат, а природа наділила її силами, перед якими овочі стають на коліна. Її листя містить більше бета-каротину, ніж морква, більше заліза, ніж шпинат, і більше кальцію, ніж молоко. Тільки не кажіть про це Євгенові Клопотенку, бо він прийде і все позриває.

Кульбаба здатна вирости на розпеченому асфальті, між бруківкою Баума, на звалищі радіоактивних відходів і в щілині мого бампера. Єдине, з чим вона не може впоратися, це дошкільнята, якщо хтось навчить їх плести віночки.

З асфальтом я не перебільшував. Кульбаба сама може пробивати в ньому дірки, бо здатна генерувати тургорний тиск у кілька атмосфер. Тургорний тиск — вчена назва сили, з якою цитоплазма та вакуолі розштовхуються всередині клітини рослини. Turgēre з латині означає «набухати». Набрякання кульбаби може розтрощити бетон, про що знає кожен, хто обізнаний з історії церкви.

Кульбаба стійка до скошування та виривання, бо пускає стрижневий корінь на 3 метри вглиб ґрунту, тобто аж до самого ядра планети. Жюль Верн написав «Подорож до центру Землі» після того, як дружина наказала йому полоти кульбаби на городі.

Кульбаба, навіть якщо вона одна, має чисельну перевагу. Кожна жовта кульбабова голівка на кінці товстого стебла є не однією квіткою, а складається з біля 300 язичкових квіточок. Аби тільки нікому не спало на думку привітати когось із річницею букетом, який поміщається у бутоньєрку. Ну, хіба що хтось є біологом. Біологам багато чого пробачають, так само як дітям і котам.

Кульбаба зазвичай цвіте двічі на рік. Перший раз на межі квітня та травня, а другий раз восени, бо хто ж кульбабі заборонить. З жовтого капелюшка на палиці вона протягом 24 годин переходить у режим «пухнастої кульки», а потім достатньо лише поглянути на неї, щоб вона розсіяла свої волохаті сперматозоїди по околицях.

Вчені, досліджуючи кульбабу, відкрили дуже важливу річ, а саме, що можна заробляти, збираючи кульбаби. Вони також помітили, що пух, з якого звисає насінина кульбаби, створює над собою кільцевий вихор, який стабілізує її і дозволяє подолати з вітром навіть 100 кілометрів. Це унікальна система пересування, і дослідники впевнені, що її можна якось спритно використати на практиці. Сподіваюся, що ми отримаємо пасажирські кульбабольоти, а не чергові бомби, як зазвичай.

Кульбаб у нас предостатньо. Лише в Польщі є кількасот різних видів. У світі ж їх налічується близько 2500. Ці жовті негідники не ростуть лише в Антарктиді, бо там їу них мерзуть ноги. Однак скрізь, крім Європи та Азії, вони є інвазивним видом. До США, наприклад, ми завезли їх на борту корабля «Мейфлауер» як лікарську рослину. Кульбаба допомагає при легкому розладі шлунка та втраті апетиту, а також лікує бородавки. Хто втирає квітки в морду, має і красу, і вроду.

Англійська назва «dandelion» походить від французького dent de lion, тобто «левовий зуб», бо саме так асоціювалися у французів пошматовані листки кульбаби (якийсь прикол, що жабоїди бояться квіточок). Я також дізнався, що кашуби називають те, що витікає з кульбаби, «курячим молоком», і відтепер я так називатиму всі продукти, вироблені з кульбаб.

Автор: Marek Maruszczak

Переклад з польської: Слава Шторм