Що ховає темрява?
Маленький хлопчик лежав в ліжку вдивляючись в темні кутки кімнати і бачачи тіні, різні, страшні. Вони приходять кожної ночі та шкребуться по кутках, у темряві, темрява яка завжди лякає. І тільки потухає останнє світло у будинку, вони починають підходити до ліжка, ліжка маленького хлопчика, який бачить їх, батьки їх не бачать, та списують все це на велику уяву сина, а він їх бачить, чує та відчуває, але він лише дитина якій не вірять. Накривши голову ковдрою він лише сподівається що вони його все ж не чіпатимуть. Він чує їх важке дихання, як вони шкребуться, тягнуть свої кінцівки по підлозі, і страшний звук який нагадує клекотіння, який змішується з тихим гарчанням. Він відчуває їх кінцівки які тягнуться до нього, та ледве торкаються. А потім він чує як відкриваються двері та вимикається світло.
— Денисе можна я з тобою посплю ? Мені знов лячно… - Денис вилазить з під ковдри та бачить Настю, сестру, їй 5 років, вона молодша за нього лише на два роки, та вона теж знає про них, але вона ніколи їх не бачила, хоча чудове чула.
— Звісно, їди до мене - Хлопчик змушує себе посміхнутись, він намагається бути хоробрим старшим братом. Дівчинка швидко заповзла на ліжко, та притиснувшись до брата, шукаючи захисту, обвела поглядом кімнату.
— Можна залишити світло? - Запитала вона повертаючись до нього.
— Батьки будуть сваритись…- З цими словами Денис тягнеться до вимикача, світло зникає, та він знов бачить їх, вони занадто близько.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!