Місто на пагорбі.

Зима 1926 року видалася в Массачусетсі лютою, наче саме небо прагнуло поховати Сейлем під шаром білого забуття. Під час реставрації старої кам’яниці на Ессекс-стріт, відомої як «Будинок з привидами» через свій фундамент 17-го століття, робітники розбивали цегляну кладку в підвалі. За нею виявилася порожнеча. Там, у ніші, куди не ступала нога людини понад два століття, лежала скринька з ліванського кедра. На її кришці не було замка, але завіси були залиті потемнілим від часу сургучем із відбитком дивної семикутної зірки. Коли сургуч зламали, кімнату заповнив солодкуватий, задушливий запах чебрецю та сухої гнилі, від якого у присутніх миттєво заколотило в скронях. Всередині лежав щоденник. Його обкладинка була обтягнута грубою, порепаною шкірою невідомого походження.