Реверс. Ім'я навпаки.

Невгамовні тіні у старій бібліотеці завжди здавалися Артурові живими... Але того листопадового вечора вони згустилися навколо його столу, наче чорне сукно. Студент-філолог схилився над конспектом з ономастики. Його пальці, забруднені чорнилом, вивели на берегах аркуша власне ім’я: Артур. Він поглянув на напис крізь прозору лінійку. Поєднання літер перекрутилося. Рутра. Артур вимовив це вголос. Звук не розчинився в повітрі — він упав на підлогу важким, металевим лунням. У ту ж секунду полум’я свічки хитнулося проти протягу, а старий настінний годинник, який стояв роками, гучно відчеканив один удар назад. У грудях юнака спалахнуло дивне, гаряче пульсування. Він відчув, як артерії наповнюються важкою, майже титанічною силою, а розум миттєво очистився від людської втоми.