Метелик

Ніч западала над Західною Вірджинією, важка й липка, мов розлите чорнило на старому пергаменті. 15 грудня 1967 року повітря над Пойнт-Плезант згустилося від передчуття, яке відчувають лише звірі перед бурею або грішники перед стратою... Він стояв на вершині сталевої опори, невидимий для людського ока, — мандрівник із епох, де сонце стало лише міфом. Його обладунок, викутий із матових металів майбутнього, мерехтів у місячному сяйві, а за спиною тремтіли довгі, попелясті крила-стабілізатори. Для тих небагатьох нещасних, що бачили його внизу, він був «Людиною-Метеликом» — нічним кошмаром, вісником смерті. Але він був останнім шансом життя.