У Львові - колєжанка, то не статус, то-титул

У Львові - колєжанка, то не статус.

То - титул.

І чим ви старші - тим той титул вищий.

Бо вже всі стали, з холєри, перебірливі і лишають у "своїм світі" найдостойніших.

У Львові колєжанка не буде серед білого дня розказувати вам по телєфону, шо вона нині наварила-напекла. Тильку - на ніч. Бо ви зараз таки схочете "на хвильку заскочити" і за добрих дві годині наберете з півтора кіля.

А добра колєжанка дбає за вашу фіґуру.

До раня вам ся перехоче, і ваша фіґура зітхне вранці з полегшенням - обминуло.

Добра колєжанка дбає за вас, як за себе, а то й часом - більше. Вона без окулярів побачит на вас то, шо ви в окулярах не здужаєте: кожну ниточку, кожен мох.

Її еґоїзм є дуже шляхетиним: вона не має виглядати ліпше за вас, бо у Львові їй відразу закинуть: де ти з такою роздоймою запізналася?

Колєжанка має виглядати бездоганно.

Колєжанка до колєжанки на каву може напроситися, може прийти за запрошенням, але в жодному разі - без попередження. Бо має бути час на приготування свіжого обруса і серветок, якогось чудернацького десертику і самої кави. Одним словом, має бути не гірше, ніж в кав'ярня штука ! Бо йнакше - то не Львів.

Є один виняток, коли колєжанка до колєжанки може ввалитися в двері і не бути вигнаною, а навпаки - сердечно прийнятою.

Це тоді, коли ви застали свого коханого з якоюсь "сучкою"! (А казала мама:"Не вір хлопови як псови!"). Та процедура жіночої солідарності чергується взаємно, як мінімум, кожні п'ять років і є запорукою повного співчуття і взаємопорозуміння.

Добра колєжанка посадить вас на канапі, дасть шклянку з водою і принесе велику поливану миску... на сльози...

Коли ви ся виплачите, вона тихо спитає:"Всьо? Вже можна каву ставити?".

Порядна львівська колєжанка не зловживає спиртним. Але в разі вашої важкої сердечної травми вона налиє келішок коньячку. "Най ся на нім твої сльози, зозулько, скінчат!" - скаже вона, підносячи мензурку до малинових вуст. Ваші напухлі з плачу варґи пускають бульки в коньяк:

- О, нєєєє. Я того не переживу!

- Ти так минулого разу казала, як Ромка з Мар'яною застала, і - позаминулого, як злапала Василя з Оксаною!

-Нє-е-е! То не то-о-о! - кричите ви вже в горня з кавою.

І піна зависає кружевом на вашому почервонілому носику!

- Шо "не то"? - перепитує колєжанка.

- Не то-о-о! Перший раз я була на 10 літ молодша, другий - на 5! А нині-і-і... Дай ше коньяку, бо якась кава не добра.

- На - наливає колєжанка. - То ти - не добра, бо- зла. Але мені коньяку не шкода. Пий, най ті троха попустит.

- А він таки - хам!

- Хам! - відлунням вторит найближча колєжаночка.

- Шо йому бракувало? Чим я йому не вгодила? Шо в ній є такого, чого нема в мене? Га?

- То ти в нього питай. Я з нев не спала.

- Він мене не вартує! - починаєте ви займатися аутосуґестією.

- Я тобі то давно казала. Добре, шо твоя мама не дожила видіти, яке чепірадло в споднюх ти приволікла до хати! Купи фляшку коньяку і віддай тій бабі, же з ся го спекала.

- А ти за своїм не тужиш? - питаєте зтончілим голосом ви, витираючи рукою на відмах піну з носа.

- Чи ти звар'ювала? За ким? І я така дурна, як ти була. Ревіла цілу ніч, як тих голубочків підловила, аж поки радіо не заграло "Ще не вмерла Україна"! А я си так подумала: "А чо я, дурна, плачу? Та ж і я не вмерла! Шо сі такого стало? Най йде на чужі руки. А мої хоч трохи з тих плинів до посуди відпочинут!"

- А як без любові жити? - квокчете ви, напхавши повний писок пляцка з чорницею, аж навколо писка чорне коло ся вималювало.

Добра колєжанка задумається, зітхне і мовить:

- Любов не зачинаїться в ліжку і не кінчається в баняку. Вона живе цілодобово і повшехно, де би він не був, де би ти не була.

І, плач-не-плач, а то, чого ти ся позбула - любов'ю назвати не можна було. Так... ГМО.

- І я так кажу - гівно! - відлунюєте ви, підносячи до вуст серветку, яку нарешті помітили!

- О! Ти вже ожила! - каже колєжанка.

- А почім то видно? - посміхаєтеся ви.

- А по тому, же з ся повернула до цивілізації і перестала терти носа і писка руками. Чуєш, завтра в Шевченковім гаю відкривають якийсь фестиваль. Треба піти.

І ви полегшено зітхаєте, бо ваша колєжанка дала вам розраду - три в одному: каву, коньяк, а найбільше - мудре слово.

Завтра ви ся вичіпчите з нею на остатний ґудзік, зробите собі масочку з сметанки і сиру. Кіт оближе, шо кіт не оближе - дощ змиє, і так підете в люди!

А як йнакше туди вийти?

Без доброї колєжанки - ніяк!

15.08.2022