Прірва

Зоріо-Крон стояв біля панорамного вікна своєї лабораторії, дивлячись, як сонце тоне у густому фіолетовому тумані. Під ним не було землі. Тільки прірва — нескінченний розлом у земній корі, що утворився після Великого Зсуву. А над цією безоднею, на гігантських електромагнітних подушках, нерухомо завмер Ейріс — місто-диво, тріумф людського генія. Ейріс не був просто набором будівель — це була єдина надлегка конструкція, що нагадувала величезну чашу з кришталю та титанового сплаву. Місто складалося з трьох кільцевих рівнів, з’єднаних між собою прозорими ліфтовими шахтами, якими зі свистом мчали капсули на стисненому повітрі. Центральне кільце, де мешкали представники вищої наукової касти, потопало в садах...