Тепла ніч.

Виходжу вночі з хати...

Темрява навколо.

Але є ліхтарик.

Маленький.

Вимикаю.

Темрява не тривожна, приємна.

Теплий вітерець доносить крики сови з лісу.

А може і не однієї.

Якісь ще пташки цвіринькають.

З-під самшиту виглядає їжак.

Він знає куди йому прямувати - коти залишили йому трохи.

Або і не трохи.

Аж зовсім не раптом, тому що - очікувано, лунає неприємний звук.

Він наближається все ближче і ближче.

Дрізкотіння на низьких частотах.

Привіт від "братнього народу".

Шлюхед.

І ось вже майже над головою...

Пролітає і летить далі, на Київ.

Червоні трасери не дотягуються до нього і звук плавно віддаляється.

З лісу знов чутно крик сови.

Мабуть, попереджує, що летить наступний.

Їжак хрумтить котячим кормом - йому не цікаво, що в небі над ним пролетіла смерть.

То була не його смерть.

В таку теплу ніч не хочеться думати про смерть.

Навіть, якщо вона не твоя.