Промінь сонця над ялиною (поезія в прозі)

Над ялинкою виблискує сонце. Світить сліпуче мені в очі. Заплуталося наче у верховітті. Ось-ось випливе понад гілками. Заграє ореолами та німбами, і триватиме новий день життя, в якому повно буде посмішок щастя, попри всі негаразди війни, попри щоденне виживання, пошуки шматків хліба, старіння, збайдужіння, боротьбу за власну незалежність та волю. Усе це матиме сенс, бо саме він рятує нас від абсолютного пофігізму, яким просякується наше суспільство. Поки є сенс, ми рухаємося, знаходимо дорогу в імлі, в ранковому та вечірньому тумані. Ми - живемо!Ми - боремося! І врешті-решт перемагаємо.

26.10.2024 р.