Спека, кіт, паркет

БРОНІСЛАВ ВРУБЛЕВСЬКИЙ

СПЕКА, КІТ, ПАРКЕТ

Ця історія сталася одного спекотного літнього недільного ранку.

Ще молоде подружжя займалося звичними домашніми справами.

Дружина поралася на кухні, готуючи сніданок, а чоловік вирішив навести лад у квартирі й ретельно пилососив килим.

Вікна квартири були відчинені навстіж. На підвіконні сидів їхній улюблений сіамський кіт із блакитними очима — бешкетник і природжений мисливець. Він насолоджувався легким протягом і млів від спеки.Байдуже спостерігав за голубами, не реагував навіть на мух. Проте вся його увага була прикута до господаря. Точніше — до однієї деталі його зовнішності — геніталіями, що ритмічно погойдувалися в такт рухам.

Через нестерпну спеку чоловік працював зовсім голий, адже в таку погоду про будь-які умовності думалося найменше.

Чоловік повільно просувався з пилососом дедалі ближче до вікна.

Кіт уважно прицілився, напружився… і раптом блискавично стрибнув, міцно встромивши кігті у свою несподівану «здобич» — чоловічі причиндали.

Наступної миті квартиру струснув несамовитий зойк. Від пронизливого болю й несподіванки чоловік різко смикнувся, послизнувся на паркеті та з усього розмаху вдарився потилицею об підлогу.

Стривожена жінка кинулася до кімнати. Перед нею лежав чоловік — блідий, мов крейда, із заплющеними очима. На шафі сидів переляканий кіт і витріщався вниз не менш ошелешеним поглядом, адже й сам неабияк перелякався.

Дружина негайно викликала швидку допомогу і до приїзду медиків бризкала чоловікові водою в обличчя, підносила до носа нашатирний спирт.

Поки лікар оформляв медичну документацію, дружина детально розповідала, за яких обставин сталася ця прикра пригода.

Медик мужньо тримався. Навіть не усміхався. Лише ледь помітно здригалися кутики губ.

Коли ж настав час транспортувати потерпілого, з'ясувалося, що ноші не вміщаються в ліфт. Тож медикам довелося нести його сходами.

У якийсь момент лікар оступився, втратив рівновагу, і потерпілий разом із ношами опинився на сходах.

Наслідок виявився сумним: окрім струсу мозку, чоловік ще й зламав руку.

Ситуація була настільки абсурдною, що медики не змогли стримати сміху. Хапаючись за животи й спираючись на перила, вони ледве знайшли сили накласти шину, після чого все ж доставили пацієнта до лікарні.

Дорогою історію переказали водієві швидкої. Той розсміявся так, що ледь не спрямував автомобіль у стовп.

У приймальному відділенні, почувши цю історію, медики також не втрималися від сміху. До вечора про сіамського мисливця знала, мабуть, уже вся лікарня.

На щастя, струс мозку виявився легким. Проте через перелом руки чоловікові довелося ще довго носити гіпс.