***
І що з того, що я маю якусь суперсилу? Якщо я не можу змінити минуле на краще майбутнє. Чому мій народ повинен був це все переживати? За що всі ті роки?
Вміння повертатися у минуле? Вічна молодість? А нащо, якщо ти не можеш нічого змінити. Змінити долю. Лишень дивитися спершу за величними ділами правителів Русі, а пізніше страшне пригнічення України. Українців.
Скільки болю ми пережили? За що це нашому народу? Чому навіть суперсила нічого не здатна вдіяти.
Я лишень чужачка серед минулого, яка від болю спостерігання картини може дивитися, кричати, як не у собі, серед повної вулиці.
— На, що ти сподівалася? — запитав старець у мене.
— Хах, — прикривши рукою свої очі промовила, — із рожевими окулярами я бачила лишень айзберг, а не її корінь. Я просто марила ідеями, які просто безглузді. — сльози почали навертатися від побаченого раніше. — Я не думала про зараз, я думала про минуле, як щось далеко та легке. Але це той досвід, що із нами буде завжди, головне не забувати про те, через що ми пройшли.
— Тобі вже час.
Після чого я поринула у свій перший тисячолітній сон, коли тільки повернулася у свій час.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!