Герменевтика порожнечі.

Нічний потяг «Львів — Чернівці» дихав вогким металом і старою сухою залізницею. Професор філософії Арсен Чорногуз сидів у напівпорожньому купе, тримаючи на колінах розгорнуту книгу Ганса-Ґеорґа Ґадамера. Навпроти нього дрімала єдина попутниця — бліда дівчина у важкому чорному пальті, яка зайшла на якійсь глухій станції серед карпатських лісів. Арсен любив свою професію. Для нього весь світ був текстом, який потрібно розшифрувати. Герменевтика — наука про розуміння — навчила його помічати деталі, приховані сенси та підтексти. Раптом дівчина розплющила очі. Вони були дивно глибокими, наче колодязі без води. — Ви вірите, що можна зрозуміти абсолютно все? — запитала вона без жодного вступу, кивнувши на його книгу. Арсен усміхнувся своєю м’якою лекторською усмішкою...