00:29

Ніжне простирадло не вбирає денної втоми та тижневої нервової збудженості. Ковдра зісковзнула вбік. Холодний дотик підлоги до кінчиків пальців. Тихі кроки навшпиньки. Поворот пластикової ручки. Трохи холодніша підлога. Поворот пластикової ручки. Скрип рами. Повітря. Багато повітря. Холодне, свіже. Свіже?

Тютюн... Хтось палить, але не близько. Щось солодке, з ваніллю. Captain Black чи Harvest. Солодкий дим.

Трохи посунутися вперед. Жити на високому поверсі — велика вдача. Не тільки через прекрасні світанки та заходи сонця, відсутність комах і пилу з вулиці. Усі аромати підіймаються вгору.

Парфуми... Хтось теж не спить? Вийшли на балкон чи просто відчинили вікно? Чи далеко вони від мене? Пральний порошок. Легкий вітер обдуває чиюсь білизну після прання. Картопля... смажена. Чи хтось виставив її на підвіконня охолонути, чи тихенько прокрався на кухню, щоб доласувати парою шматочків блаженства?

Дим. Знову? Ні, це інші. Дешевші. Хтось просто палить. Кислий, промоклий матрац. Мабуть, літні люди. Від них часто пахне кислим. Пір'я. Мабуть, подуло з гнізда. Бензин. Від автівки, що проїхала хвилину тому.

Повітря стає свіжішим. Як там моє ніжне простирадло? Чи залишило крихти мого тепла? Треба перевірити.