Червоний

Йосип філософськи ставився до життя, звик плисти за течією й рідко переймався наслідками своїх дій. Проте тепер ці наслідки можна було помацати, протерти рушником і послухати їхній скрегіт. Якийсь час вони вміщалися у рюкзаку й поводилися тихо — що притаманно будь-якій катастрофі на початковому етапі. Але довідник попереджав: це ненадовго. Як порядна людина, хоча на той момент він не мав стосунку до жодного з цих слів, Йосип щедро розділив нові обов'язки між вузьким колом приятелів. Особливо пощастило одному з них — другові, якого він давно й таємно мріяв підвищити з цієї скромної посади. Псевдотеологічне фентезі про дияволів, кохання та пошук здорового глузду.